Вивчення альтернативних можливостей побудови інфраструктури наукових і освітніх мереж в Україні
Аналітичний огляд

Підготовано Демченко Ю.В. (demch@cad.ntu-kpi.kiev.ua)
07.1998

Преамбула
1.0. Існуючі в Україні програми і проекти підтримки розвитку наукових і освітніх мереж
2.0. Вивчення Російського досвіду
3.0.  Проект НАТО Побудови опорної інфраструктури української мережі для науки і освіти URAN
4.0. Вивчення Європейського і світового досвіду


Преамбула

1. Наукові і освітні мережі в світі завжди були полігоном і джерелом інновацій в галузі Інтернет- технологій і телекомунікацій

2. Відсутність необхідної мережевої інфраструктури негативно відбивається на впровадженні нових технологій в освіті і функціонуванні науки.

3. Важливою рисою Інформаційного суспільства, що формується зараз в світі, є накопичення інформації, знань і технологічного вміння, що неможливе без широкого впровадження мережевих технологій і розвитку мережевої інфраструктури.

4. Відсутність сучасної інфраструктури наукових і освітніх мереж стримує широке впровадження нових технологій і випереджуючу підготовку спеціалістів для подальшого впровадження нових технологій

5. Існує зацікавленість провідних українських комерійних фірм в галузі ІТ і Інтернет в підтримці розвитку наукових і освітніх мереж як середовища для експериментального впровадження нових технологій і підготовки спеціалістів.
 

1.0. Існуючі в Україні програми і проекти підтримки розвитку наукових і освітніх мереж

1.1.0. Програми Міжнародного фонду Відродження і Інституту Відкритого Суспільства Джорджа Сороса

1.1.1. Характеристика програми

Зараз МФВ має дві групи проектів в рамках Програми сприяння розвитку Інтернет в Україні, в основному, спрямовані на підтримку на Інтернет для освіти і розвитку інформаційних ресурсів Інтернет.

Підтримка інфраструктурних проектів обмежується подальшою підтримкою Соросом мережі KARNet (Дмітрієва-Шкарупіна), побудованої за попередніми проектами Міжнародного Наукового Фонду (в 1994-97 роках).
Ситуація усугублюється тим, що при даному ході справ (і відношень між керівництвом мережі KARNet, МФВ і Соросом) змінити таке відношення Сороса неможливо. Мережа KARNet з її неефективним роздутим бюджетом і неефективною і технічно застарівшою технологією буде продовжувати бути стримуючим фактором для розширення відносин з Соросом і можливої подальшої зміни пріоритетів фінасування Сороса.

1.1.2. Конкурс 1998 року

Перший етап конкурсу, спрямований на підтримку Інтернет для учбових закладів не з центральних міст, завершився. Обєм фінансування невеликий і складає близько 70 тисяч дол. США.

Другий етап конкурсу “Сприяння розвитку Інтернет в Україні напрямку “Освіта”” буде оголошено з поданням пропозицій до 15 вересня. Обєм фінансування – 140 тис. Дол. США.

Основні напрямки:
1. Мультимедійна Інтернет- підтримка віддалених учасників наукових та освітніх міжнародних конференцій в Україні.
2. Конкурс проектів на організацію і адміністрування розповсюдження електронних публікацій і баз данних зарубіжних видавництв наукового профілю
3. Кункурс на організацію і адміністрування Всеукраїнських шкільних олімпіад через Інтернет
4. Конкурс на впровадження інтерактивного навчання через Інтернет
5. Створення і наповнення існуючих інформаційних серверів України

Обовязковою умовою участі в конкурсі є наявність уже працюючого серверу і діючого ініціативного проекту.
Перевага буде надаватись проектам з залученням  коштів з інших джерел.

1.1.3. Керівники програми

Віктор Вишенський
Юрій Хмелевський
1.1.4. Проблеми з одержанням підтримки Сороса на розвиток різних компонентів наукових і освітніх мереж в Україні.

Головною проблемою в одержанні подальшої підтримки Сороса на інфраструктурні проекти є невдалі результати реализації попереднього проекту створення ІР-мережі для наукових і освітніх організацій в Києві (під керівництвом  Шкарупіна-Дмітрієва).

Для МФВ, як і для всієї науко-освітньої спільноти в Києві і Україні, незакінчене/невирішене питання з KARNet буде стояти на перешкоді до формування зваженої і обгрунтованої програми побудови НОМ:

Експлуатаційні і адміністративні витрати в KARNet не відповідають її економічній ефективності, кваліфікація персоналу низька порівняно з комерціними провайдерами.
 

1.1.5. Можливі області співробітництва з Програмою МФВ для комерційних фірм

1. Підтримка проектів, спрямованих на розвиток інформаційних ресурсів, шляхом надання хостингу серверів і одного двох доступів до Інтернет для проектної групи на час виконання проекту для узгодженого з МФВ обєму (від 60 до 200 годин на місяць).

2. Надання пільгового доступу до Інтернет по виділеній лінії для проектів, що спрямовані на розвиток дистинційних курсів з питань Інтернет-технологій.

3. Спільне формування і просування державної програми розвитку наукових і освітніх мереж після узгодження участі і дольового фінансування програмикомерційною  фірмою.

Важливими елементами входження на ринок експлуатації опорних некомерційних мереж є:

1. Зміна громадської думки від прагнення до створення своїх автономних наукових і освітніх мереж до передачі інфраструктурних і сервісних компонентів цих мереж комерційним і спеціалізованих безприбуткових фірм за участю комерційних провайдерів.

2. В такій схемі університети повинні зосередитись на експлуатації своїх кампусних мереж і розвитку прикладних послуг учбового і наукового спрямування.

3. Розповсюдження досвіду різноманітних схем ровзитку і функціонування наукових і освітніх мереж в Росії як можливості розділення проблем і їх найбільш ефективного вирішення в умовах ринкової економіки
 

2.0. Вивчення Російського досвіду

Російський досвід показує приклад успішного залучення коштів Сороса, навіть, після його рішення не фінансувати інфраструктурні проекти.
В Росії зараз іде Програма “Університети Росії” по підключенню до Інтернет 33 університетів Росії при рівному фінансуванні по 100 млню дол. США зі сторони Росії і Сороса. Тут, якраз, була знайдена можливість розділити ці питання:


Деякі зауваження.

1. Фінансування створення наукових і освітніх мереж в Росії не припинялось ніколи, навіть з початком Програми Сороса в СРСР і Росії, було фінансування Міністерства науки, РАН, Фонду фундаментальних досліджень і Міністерства науки. Обєм такого фінансування загалом перевищував обєм грантів Сороса.

2. Зараз в Росії йде фінансування тільки даної Програми.

3. Зацікавленість в реалізації цієї програми має і США. Під час своїх візитів Ел Гор завжди розглядає хід реалізації Програми. МГУ одержали грант від Уряду США на дольове підключення до опорної мережі Програми “Інтернет2” шириною  8 Мбс.
 

3.0.  Проект НАТО Побудови опорної інфраструктури української мережі для науки і освіти URAN

3.1. Загальна інформація про Проект

Проект URAN почато фінансування в 1998 році.
Вартість проекту – 350 тис. Екю
Перший етап – прибл. 150 тис.

Перший етап побудови мережі – Жовтень-листопад 1998 року. Повинні працювати кілька вузлів Інтернет в університетах по Україні. Зміст етапу – закупка обладнання, замовлення зовнішнього доступу (до DFN через Укртелеком) і внутрішніх каналів по Україні.

Ймовірність успішного виконання  першого етапу – невелика.
Причини – керівництво, відсутність достатньої кількості кваліфікованого персоналу, затримки з поставкою обладнання.

3.2. Керівництво і офіційні органи Проекту

Для керування проектом і майбутньою мережею створено Центр Європейських інтеграцій (під керівництвом Ю.Якименко) , який планує на себе взяти весь вантаж реалізації проекта, власності обладнання і нисхідного фінансування університетських центрів, а також експлуатації створеної мережі (яка фактично йому не буде належати).

В підтримку проекту створено Асоціацію Університетів України, яка повинна відображати консенсус університетів в проведенні спільної політики побудови мережі і представляти інтереси членів для залучення додаткових коштів.

3.3. Роль базової організації

Неформально базовою організацією є КПІ.
Але в проекті зроблена помилка в виборі розміщення Центру керування мережею в Педегогічному Університеті (тому що близько до Укртелеком). Це можливість для відокремлення виконавчої частини проекту від власне задач мережі (як це сталось з мережею KARNet).

3.4. Можливі напрямки співробітництва комерційних фірм (КомІСП) з Проектом

1. Пропозиції по забезпеченню інфраструктурної частини проекту
Перевагами такого варіанту можуть бути

2. Управління мережею, якщо буде створено інфраструктура або замовлена від комерційної фірми

3. Забезпечення доступу по комутованим телефонним лініям для студентів університетів, що підключені до мережі, по спеціальним пільговим тарифам

4. Залучення технічних експертів КомІСП до розробки спільних або скоординованих проектів впровадження нових технологій Інтернет і створення технологічної і інформаційної бази для професійної освіти і професійного тренінгу в галузі Інтернет-технологій

5. У рамках міроприємств по святкуванню 100-річчя КПІ

6. Спільна розробка плану розвитку мережі і мережевих технологій, що дадуть змогу залучити кошти комерційних фірм і створити на базі НОМ і КПІ полігону для впровадження нових технологій

4.0. Вивчення Європейського і світового досвіду

4.1. Базові принципи взаємодії держави, університетів і комерційних ІСП і телекомунікаційних фірм

1. Для кординації побудови і розвитку основних сервісів створюється Асоціація користувачів наукової і освітньої мережі (НОМ), яка координує державну політику і інвестиції в галузі побудови НОМ і впровадження мережевих технологій і сервісів в науку і освіту

2. Для керування мережею і її основними сервісами створюється Центр керування мережею (ЦКМ) при базовій організації/університеті

3. Все, що можуть краще виконанувати комерційні фірми в плані створення і підтримки роботи, передається комерційним фірмам або спільним підприємствам за участю Міністерств науки, освіти або асоціації користувачів мережі

4. Дилема: надавати на базі НОМ комерційні послуги чи  передати оперування інфраструктурою НОМ комерційній фірмі майже завжди вирішується на користь передачі інфрастуктурної частини мережі транс-національному ІСП або телекомунікаційному оператору або спеціально утвореному оператору НОМ (за участю держави і фірми)

5. Доступ до ресурсів НОМ для студентів університетів надається комерційною фірмою за спеціальними пільговими тарифами (наприклад, для Швеції – 3USD за місяць)

6. Створення НОМ і її регіональна аткивність не повинна спотворювати регіональний Інтернет ринокі конкурувати з комерційними провайдерами
 

4.2. Основні функції і сервіси, які виконує Асоціація НОМ і її органи в загальному розподілі ролей на ринку Інтернет в країні

1. Участь (або координація участі) в міжнародних організаціях і кооперативних проектах по впровадженню нових технологій (наприклад, в Рамочних Програмах ЄС, Програмах Інтернет2, тощо)

2. Координація підготовки технічного і адміністративного персоналу НОМ по міжнародних тренінгових програмах (школи НАТО, ТЕРЕНА, Фонда Сороса, ISOC, CEENet, etc.)

3. Адміністрування національного домену і домену освітньої мережі

4. Створення сертифікаційного центру для підтримки системи відкритих ключів

5. Ведення реєстрації і аналізу випадків порушення компютерної безпеки

6. Координація створення присутності університетів України в веб-просторі і розвиток учбово- навчальних матеріалів для підтримки професійної освіти

7. Забезпечення координації впровадження застосувань для підтримки дистанційної освіти на мережі НОМ

8. Участь в проектах і пілотне впровадження перспективних Інтернет технологій



Додаткова інформація