Юрій Демченко
demch@terena.nl

1. Розвиток наукових і освітніх комп’ютерних мереж в світі

1.1. Сучасний стан розвитку Інтернет і реорганізація технічної і адміністративної системи його менеджменту
1.2. Програми NGI (New Generation Internet) i Internet2 розвитку наукових і освітніх мереж в США на період з 1998 по 2002 роки
1.3. 5-та Європейська Рамочна Програма розвитку перспективних технологій
1.4. Пріоритетні напрямки розвитку наукових і освітніх мереж в діяльності Транс-Європейської асоціації наукових і освітніх мереж TERENA
1.5. Впровадження нових мережевих ІТ  в освіту і створення університетських мереж
1.6. Можливості для України в участі в міжнародних програмах

2. Розвиток Інтернет в Україні

1. Розвиток наукових і освітніх комп’ютерних мереж в світі

1.1. Сучасний стан розвитку Інтернет і реорганізація технічної і адміністративної системи його менеджменту

США пройшли етап початкового розвитку Інтернет і створення мережевої інфраструктури, який потребував державної підтримки, і зараз передають функції підтримки і розвитку мережевої інфраструктури Інтернет безприбутковим недержавним компаніям.

Державне фінансування розвитку мережевих комунікаційних технологій потрібне було для координації зусиль різних розробників і фірм, щоб створити прийнятні для державного і міжнародного рівня стандарти і технології. Після створення таких  технологій розвиток мереж в умовах ринкової економіки може виконуватись на комерційній основі і не потребує базової державної підтримки.

Головним питанням тут є функціонування Центрального Регістру зареєстрованих імен і номерів, що використовуються в мережевих протоколах і комунікаціях, який до цього часу підтримувався компанією Network Solution, Inc. (NSI) і фінансувався з державного бюджету США. З 30 вересня всі функції по підтримці такого Регістру будуть повністю передані новій подібній організації, яка буде мати статус міжнародної. Участь в формування принципів стіорення такої організації проходить з участю всіх зацікавлених сторін, включаючи Європейські мережеві організації - RIPE, TERENA.

Інтернет став середовищем функціонування електронної економіки нового типу. Технічні можливості сучасного Інтернет, що дозволяють мати доступ до глобальної мережі Інтернет в повному обсязі в довільній точці планети і цілодобово, є достатні для функціонування глобальної Електронної Комерції. В звязку з чим вимоги до надійності функціонування мережевої інфраструктури значно зростають.

Водночас зростає значення змістовної частини Інтернет: інформаційні ресурси, довідкові системи, пошукові системи, інформаційні директорії, - які мають властивість приваблювати користувачів мережі як потенційних покупців до певних джерел інформації. Інформаційні ресурси є основою для віртуального “заселення” глобального інформаційного простору.

Глобальний характер Інтернет і інтернаціональність інформаційних ресурсів вимагає більшої уваги до так званої інтернаціоналізації Інтернет, яка полягає як в підтримці національних мов і культурних середовищ, так і в можливості роботи технічних засобів Інтернет з багатьма мовами і перетворенні представлення змістовної частини (переклад, перекодування, тощо) в залежності від переваг користувача.

1.2. Програми NGI (New Generation Internet) i Internet2 розвитку наукових і освітніх мереж в США на період з 1998 по 2002 роки

Після успішної реалізації програми DARPA і Національної Наукової Фондації (NSF - National Science Foundation) створення наукових і університетських мереж в США в 1987-1994 роках, що фактично привели до створення сучасного Інтернет. Адміністрація США запропонувала нову програму подальшого розвитку технологій Інтернет і створення Інтернет нової генерації NGI (New Generation Internet).

Головною метою програми NGI є подальший розвиток базових технологій і інфраструктури Інтернет. Визначаються три основні цілі:

1.  Покращення і розширення дослідженнь, створення і експериментальне впровадження наступного покоління мережевих технологій з метою розширення функціональності і покращення продуктивності Інтернет
2.  Створити експериментальий полігон для підтримки мережевих досліджень і демонстрації нових мережевих технологій, що забезпечує роботу між кінцевими пунктами мережі.  Цей полігон зєднає більше 100 вузлів (сайтів) NGI - університетів, дослідних інститутів і других партнерів програми, - на швидкості не менше, ніж в 100 разів більшій від звичайних сучасних швидкостей в Інтернет, а також зєднає близько 10 сайтів на швидкості в 1000 разів більшій.
3.  Розробка і демонстрація революційних застосувань, які відповідають національним пріоритетам і цілям і базуються на досягеннях перших двох пунктів.

Ключовим елементом в розвитку революційних застосувань, що потребують підвищеної швидкості мережі,  є створення цифрових бібліотек, віддаленої роботи медичних установок, моніторинг навколишнього середовища, виробництво, менеджмент кризисних ситуацій і федеральні інформаційні сервіси.

Однією з цілей програми NGI є також сприяння співпраці і координації зусиль і інвестицій серед освітніх, наукових, державних і приватних організацій в розвитку нових технологій.

Організації і відомства, що прийматимуть участь в програмі: DARPA, DOE, NASA, NSF, NIST, National Library of Medicine (NLM).
Річний обєм фінансуівання складатиме більше 100 мільйонів дол. США.

Програма безпосередньо підпорядковується Раді з питань науки і технологій при Президентові США.

Для реалізації університетської частини програми університетами США сформована Програма Internet2, учасниками якої є більше 130 університетів США. Internet2 є координуючим органом для реалізації деяких спільних проектів і програм в університетських мережах. Internet2 ралізує свою активність в рамках робочих груп, куди входять також представники Європейських мереж, а також мереж Азіатсько-Тихоокеанського регіону і Австралії.

Більш детальна інформація про Internet2 дивись розділ Internet2 и международное сотрудничество

Аналогічна активність в Європі реалізується в рамках Технічної програми ТЕРЕНА, а також в співробітництві Національних наукових и освітніх мереж з університетами США. Окремі пріоритетні напрямки розвитку НОКМ викладені в 5-й Рамочній Програмі ЄС розвитку перспективних технологій.
 

1.3. 5-та Європейська Рамочна Програма розвитку перспективних технологій

Глобальний характер Інтернет дає можливість вільного доступу до відповідних технологій і інфраструктури для різних країн і фірм  в рамках програми створення Глобальної Інформаційної Інфраструктури (ГІІ), що проголошена 7-ма провідними країнами світу.

Європейський еквівалент такої програми реалізується в формі 5-ої Рамочної Програми розвитку перспективних технологій, що була прийнята КЄС 14 січня цього року, і розрахована на 1998- 2002 роки.

Главными задачами 5-й программы является обеспечение устойчивого развития Европейской экономики, построения основ Информационного общества в Европе, улучшение жизни людей и защита экологической системы. Ряд программ, называемых “горизонтальными”, направлены на развитие сотрудничества в области перспективных технологий как между Европейскими странами, так и со странами Восточной Европы и СНГ, вовлечение в развитие технологий Информационного общества малых предприятий.

Данная 5-я программа в большей степени, чем предыдущие,  ориентирована на обмен технологиями и отражает происшедшие изменения в Европейском Сообществе от индустриального и технологического общества и производства к Информационному обществу, основанному на знаниях.

Основными направлениями программы создания элементов дружественного ИО являются:

• Системы и сервисы для пользователей
• Новые методы организации труда и электронная коммерция
• Мультимедиа содержание и средства
• Инфраструктура и новые технологии

Глобальный характер ИО делает широкое сотрудничество и кооперацию необходимым условием успешного развития и реализации национальный и Европейских программ. Приоритеты и задачи в области широкого сотрудничества ЕС в области научных исследований и технологий рассмотрены в рамках “горизонтальных” программ.

“Горизонтальные” программы 5-й Европейской программы направлены на развитие широкого сотрудничества в области новых технологий и включают следующие:

Развитие и поддержка сотрудничества со странами Центральной и Восточной Европы и со странами СНГ

Участие малых предприятий во внедрении новых технологий

Увеличение человеческого потенциала ЕС

 Большие возможности для Украины и украинских фирм предоставляет первая “горизонтальная” программа, которая одной из задач ставит сотудничество со странами СНГ с целье увеличения конкурентоспособности Европейского сообщества в области современных технологий. Причем такое сотрудничество открыто для всех направлений, включая программу Евроатома, если оно соответствует приоритетам и интересам ЕС.

 Сотрудничество со странами СНГ рассматривается как возможность для этих стран эффективно решать экономические и социальные вопросы. Конкретные проблемы, которые предполагается решить в ходе  научного сотрудничества и обмена  опытом:

• Структурные проблемы переходного периода на региональном уровне, включающие в первую очередь, влияние используемых технологий в энергетике и промышленности на окружающую среду.
• Сохранение научного потенциала стран СНГ и его взаимодействие с Европейским научным сообществом, в первую очередь, в области физики, математики, биологии, социальных наук и технологий информационного общества. Здесь предполагается широкая образовательная программа, которая должна позволить молодым исследователям и ученым из стран не-членов ЕС и, конкретно, из стран СНГ  принимать участие в Европейсикх научных программах и повышать свою квалификацию, а также сделать возможный вклад в эти исследования.

До складу TERENA входять 48 національних НОКМ. До 1998 року від України членом ТЕРЕНА була Українська наукова і освітня мережа UARNet, з центром у Львові (представник О.Сабан).

TERENA координує розвиток наукових і освітніх мереж в Європі і представляє інтереси НОКМ в Європейському Співтоваристві.

Головні напрямки діяльності TERENA на 1998 рік

• Активізації роботи по розповсюдженню перспектиних мережевих технологій серед членів асоціації
• Створення конструктивнх відносин з КЄС з метою активної участі в розбудові Європейської мережевої інфраструктури
• Розширення міжконтинентальних контактів в інтересах Європейської мережевої спільноти
• Представлення задач і активності TERENA на конференціях, нарадах, тощо
• Забезпечння інформаційних і консультативних сервісів для членів асоціації
• Організація тренінгу з мережевих технологій
• Створення нових сервісів для користувачів наукових і освітніх мереж

В рамках TERENA діють такі робочі групи

WG-ISUS - Information Services and User Support Group
WG-i18n - WG on internationalisation in Internet
WG-MSG - WG on Mail and Messaging
WG-SEC - WG on Security Technology
WG-NMA - Network Multimedia Applications
WG-QMN -  Quality Management of Networks

В рамках TERENA діють такі технічні групи (TF)

TF-CHACHE - ТГ по координації створення і роботи Європейського кеш, що використовується для оптимізації тран-атлантичного мережевого трафіку в Європі
TF-CHIC - ТГ для реалізації проекту створення бази даних і індексування інформаційних ресурсів в Європі
TF-ETINU -  ТГ, що працює в координації з відповідною технічною групою IETF, і спрямована на підтримку користувачів мережі
TF-TOOLDOC - технічна група, створена в рамках проекту Evaluation and Recommendation of User Support Toolkits, спрямованого на розробку рекомендацій для користувачів мережі Інтернет
TF-ETM - ТГ, що займається питаннями моделювання і аналізу мережевого трафіку в Європі

Технологічні проекти і впровадження нових технологій в інтересах членів ТЕРЕНА реалізуються в рамках Технічної Програми. Найбільш цікаві з реалізованих в останні роки проектів

EuroCERT - The European Security Incident Information Center.
Проект спрямований на створення центру реєстрації випадків порушення компютерної безпеки, що є необхідним елементом надійного функціонування мережі.
INSIGHT - Information Systems Integration using Global Hypermedia Technology.
Проект спрямований на інтеграцію інформаційних ресурсів в Європі з спеціальним наголосом на участь країн Центральної і Східної Європи.

В 1998 році в рамках Технічної Програми ТЕРЕНА були реалізовані такі пілотні проекти

• CHOC - проект, спрямований на створення ієрархічногої обєктного кеш
• CHIC - проект, який присвячений розробці технології розподіленого індексування мережевих ресурсів
• ETINU - проект, спрямований на підтримку користувачів мережі Інтернет
• DEVICE - Existing Surveys and reports on Desktop Video Conferencing.

Проект спрямований на огляд сучасних засобів для персональних відеоконференцій.
• ML MUA - Проект, спрямований на тестування багатомовної підтримки в поштових агентах (керівник - Демченко Ю.).

Основними пріоритетами Технічної Програми на 1999-2000 роки є

• Впровадження нових технологій для побудови швидкісних опорних мереж з швидкістю передачі даних до 80 GBps (ATM, MPLS, Differentiated Services, Quality of Services, Gigabit Optical technologies)
• Middleware technologies (спеціальні сервіси опорних мереж - Caching, Distributed Storage Infrastructure, Videoconferencing and Videostreaming)
• Розподілені пошукові системи, інтрегровані з предметними інформаційними шлюзами (Subject and Information Gateways) і Службами Директорій (Directory Services) на основі X.500/LDAP
• Мережева безпека і інфраструктура підтримки сертифікатів відкритих ключів (Network Security and Certification Authority Infrastructure)

Основні проекти, заплановані для реалізації в рамках ТП включають:

• Спільний з DANTE проект QUANTUM, що спрямований на тестовання технологій швидкісних мережі в рамках Транс-Європейської наукової і освітньої мережі DANTE
• Проект створення Європейського Індексу ресурсів наукового і освітнього характеру з використання алгоритмів релевантного пошуку інформаційних ресурсів
• Розподілена мережева система реплікації мережевих ресурів великого обєму (для використання в освіті и дистанційній освіті) в рамках співробітництва з Програмою Internet2 і гранту IBM

1.5. Впровадження нових мережевих ІТ  в освіту і створення університетських мереж

Згідно доповідей ЮНЕСКО “Освіта XXI століття” в інформаційному суспільстві освіта стає прихованим скарбом (Learning: The Treasure Within, 1996), який сам по собі забезпечує розвиток нового суспільства.
ГІІ і Інтернет, фактично, виключають фактор відстаней і локалізації знаннь і інформаційних ресурсів, а також дають потужний інструмент для одержання знань. Освіта повинна базуватись на широкому використання мережевих ІТ в учбовому процесі, змінюючи роль викладача, як єдиного джерела знань.

Недостатня увага до реорганізації освіти може привести до втрати провідної ролі національного фактору в навчанні. Доступ до знань через Інтернет може створити альтернативну неконтролювану лінію формування національного світогляду і орієнтації.

З розвитком НІІ маже статись так, що в світі сформуються два типи суспільств - динамічні і нединамічні в залежності від  їх можливостей до доступу і використання нових інформаційних технологій. Причому динамічне віртуальне суспільство може бути не прив`язане до територіального розташування суб`єктів, що призведе до вилучення з суспільної активності провідних інтелектуальних ресурсів (кадрів) України.
 

1.6. Можливості для України в участі в міжнародних програмах

Україна має можливість проскочити один з самих дорогих (для держави) етапів створення Національної Інформаційної Інфраструктури (НІІ) - розвиток технологій і експериментальне впровадження інфраструктури.
Згідно концепції ГІІ Україна може одержати вільний доступ до відповідних мережевих інформаційних технологій. Основою для впровадження таких технологій повинно бути створення комунікаційної і інформаційної інфраструктури, інтегрованої в ГІІ.

Задача створення сучасної комунікаційної інфраструктури в Україні реалізується успішно завдяки цільовому інтересу зарубіжних телекомунікаційних компаній в використанні України як транзитного вузла території для Транс-Євразійських телекомунікацій. Існуюча вже зараз інфраструктура SDH/ATM  складає надійну базу для розвитку інфраструктури Інтернет і інформаційних сервісів. Головною проблемою тут є низька платіжна спроможність украєнських організацій.

Тому основою нової концепції розвитку наукових мереж і НІІ в Україні повинно бути врахування нової політики розвитку ГІІ в світі:

1. Розвиток НІІ за рахунок держави або цільових кредитів комунікаційними фірмами.
 Формування державного замовлення  на створення інфраструктури наукових і освітніх мереж.
2. Впровадження сучасних комунікаційних технологій в Україні в пріоритетних напрямках міжнародних програм і забезпечення коштів для участі України в таких програмах
3. Зосередження коштів і зусиль наукових організацій і колективів на впровадженні нових інформаційних і (телематичних) телекомунікаційних послуг
4. Створення національних інформаційних ресурсів
5. Широке впровадження нових мережевих інформаційних технологій в освіті і створення університетських мереж.
Навчання в сучасному мережевому інформаційному середовищі є основою для широкого соціального впровадження ГІІ і розвитку інформаційних ресурсів через схему продуктивного (творчого) навчання.

Додаткова ынформація про можливості міжнародного співробітництва в галузі Інформаційних технологій і наукових і освітніх мереж.

2. Розвиток Інтернет в Україні

Характерною рисою розвитку Інтрнет в Україні є переважна роль комерційних провайдерів Інтернет і дуже мало роль некомерційних та наукових і освітніх мереж в розвитку Інтернет.
Така ситуація може пояснюватись багаторічною відсутністю бюджетного фінансування на ці потреби як зі сторони Державного комітету з питань науки і технологій, так і зі сторони Міносвіти.

Мережева інфраструктура Інтернет в Україні в основному сформована крупними провайдерами Інтернет: Глобал Юкрейн, Інфоком, Укртелеком, Лакінет, Релком-Україна.

Більш детально про розвиток Інтернет в Україні дивись
Development of Internet infrastructure in Ukraine and forming National Information Resources by Yuri Korzh and Yuri Demchenko