Вступ

1. Існуючі програми створення наукових і освітніх мереж в Україні.

1.1. Програма ДКНТ України створення опорної наукової і освітньої мережі
1.2. Програма телекомунікацій Міжнародного наукового фонду (МНФ) і Проект МНФ створення Київської опорної комп`ютерної мережі (КОКМ)

1.2.1. Хід виконання проекту
1.2.2. Можливий хід розвитку проекту і перспективи розвитку КОКМ

1.3. Інші міжнародні проекти підтримки розвитку в Україні наукових і освітніх мереж і Інтернет

1.3.1. Проект ООН обеспечения доступа Украины к Интернет
1.3.2. Проект INTAS создания сети Росия-Украина-Белорусия
1.3.3. Проект INTAS Евромат создания Европейской сети для математических институтов
1.3.4. Проекты библиотечной информатизации для КМА и Днепропетровского университета (МФВ, МНФ)
1.3.5. Проекты библиотечной информатизации для КМА и Днепропетровского университета (МФВ, МНФ)
1.3.4. Проект Конгресса США создания Информационной системы Верховной Рады Украины
1.3.6. Проекты ESATT и Teleserv Европейского сообщества для анализа и оценки состояния развития телекоммуникаций в Украине разработке элементов государтвенной программы информатизации

1.4. Регіональна активність по розвитку наукових і освітніх мереж в Україні

1.4.1. Основні центри регіональної активності по створенню наукових і освітніх мереж
1.4.2. Проекти побудови елементів наукової і освітньої мережі на базі робіт, що проводяться у Львові
1.4.3. Головні провайдери Інтернет в Україні

1.4.3.1. Розвиток некомерційних провайдерів Інтернет
1.4.3.2. Головні комерційні провайдери Інтернет в Україні

1.4.4. Мережева інфраструктура Інтернет в Україні

1.5. Ініціатива провідних університетів України - основа створення міжуніверситетської комп`ютерної мережі для обміну інфомацією в галузі освіти і науки

2.1. Загальний огляд існуючого досвіду подудови кампусових мереж
2.2. Розвиток комп`ютерних мереж в НТУ "КПІ" і КУ

2.2.1. Комп`ютерна мережа НТУУ "Київський політехнічний інститут"
2.3.2. Комп`ютерна мережа Киівського університету ім. Тараса Шевченко

6.1. Загальні проблеми
6.2. Технічні і фінансові умови реалізації (побудови) мереж

7.1. Питання формування дійової програми побудови наукових і освітніх мереж в сучасних умовах
7.2. Пріоритетні напрямки фінансування державних програм
7.3. Пріоритетні напрямки фінансування міжнародних фондів і програм
7.4. Напрямки інвестицій для комерціних і приватних організацій в галузі комп`ютерних комунікацій

Розвиток наукових і освітніх мереж в Україні (1998)
Вивчення альтернативних можливостей побудови інфраструктури наукових і освітніх мереж в Україні (1998)
Development of Internet infrastructure in Ukraine and forming National Information Resources  (1998) by Yuri KORZH and Yuri DEMCHENKO
 

Вступ

В поточний момент в Україні і в Києві не існує мереж наукового і освітнього призначення, що орієнтовані на обмін некомерційною інформацією і мають доступ до Інтернет.

Також не існує узгодженої координуючої програми створення і розвитку наукових і освітніх мереж, які, як показує світовий досвід, завжди були потужним фактором впровадження нових технологій.

Така ситуація призводить до того, що Україна, зокрема, Київ, не має надійного доступу до Інтернет для наукових і освітніх організацій, а єдиний наявний такий канал через NASK-Львів використовується нераціонально і працює ненадійно.

Локальні мережі університетів і вузів підключені до існуючих комерційних вузлів UANET/РЕЛКОМ і таким чином з`єднуються між собою і мають вихід в Інтернет.

Існуючі програми і активність окремих відомств і колективів спрямовані на вирішення певних локальних задач. Але реалізація цих програм і ініціатив останнім часом уповільнилась або майже припинилась за браком коштів і узгодженої державної підтримки.

Частково така ситуація може пояснюватись нестабільністю економічного стану в Україні та відсутністю кваліфікованих спеціалістів, обізнаних з сучасними телекомунікаційними і інформаційними технологіями. Іншим фактором неефективності виконання програм є недостатнє керівництво з боку державних і уповноважених органів, що фактично призвело до відсутності координації між окремими проектами, а також спрямуванням на вирішення вузьких задач організацій- виконавців і нехтування цілями програми. З іншого боку коштів виділяється недостатньо для реалізації відповідних задач.

Зараз навколо державних джерел фінансування, що передбачають створення комп`ютерних мереж наукового і освітнього призначення, сформувалось вузьке коло осіб і відповідних організацій, які ставлять своєю метою подальший розподіл державних коштів відповідно до поточних актуальних лозунгів.

Таким чином, здається доцільним проаналізувати можливість і умови використання і інтеграції результатів виконання існуючих проектів для побудови мережевої інфраструктури УМООН .

Іншим важливим питанням є наявність спеціалістів, що мають досвід в питаннях побудови наукових і освітніх мереж, і потенційна спрямованість організацій на розвиток і впровадження нових мережевих технологій.
 
 

1. Існуючі програми створення наукових і освітніх мереж в Україні.

Задача створення комп`ютерних мереж наукового призначення або спеціалізованих мереж відомчого призначення ставиться в рамках програм

• ДКНТ України (програма 6.9. Системи зв`язку),
• Мінвузу України (мережа для обміну адміністративною інформацією),
• НАНУ (програма створення Академмережі - виконавець ІПРІ) і
• Інноваційного Фонду України (програма створення мережі для обміну адміністративною і науково- технічною іформацією в структурі ІФУ).

Існує ряд проектів, що фінансуються в рамках програми ДКНТ "6.9. Системи зв`язку" з 1993 року і спрямовані на створення регіональних комп`ютерних телекомунікаційних центрів з доступом до Інтернет.

З початку реалізації в склад програми "6.9. Системи зв`язку" входило 9 проектів, що були спрямовані на створення комп`ютерних комунікаційних центрів в регіонах України і по галузям наукових досліджень і мали фінансування на 1993-1994 роки. Потенційно найбільш важливими з цих проектів були:

6.9.1/101-93. Програмно- технічний комплекс міжнародного телекомунікаційного центру комп`ютерної мережі Internet
Виконавець - Відділення радіоелектроніки і засобів зв`язку АІНУ.
Керівник - Вінницький В.П.

6.9.1/102-93. Створення ядра комп`ютерної мережі України та його інтеграція у світове інформаційне співтовариство.
Виконавець - МНТЦ "ТЕХНОСОФТ"
Керівник - Вельбицький І.В.

6.9.1/103-93. Розробка системи масового розповсюдження комп`ютерної інформації та її інтеграція у всесвітню мережу зв`зку
Виконавець - ІПРІ НАНУ.
Керівник - Петров В.В.

6.9.1/106-93. Телекомунікаційна мережа АЕК (Авіація, електроніка, космос).
Виконавець - НВО "Електрозв`язок" НВО "Хартрон"
Керівник - Крикунов В.М.

6.9.1/107-93. Створення міжвузівського центру комп`ютерного зв`язку Придніпровського регіону.
Виконавець - Дніпропетр. ДУ.
Керівник - Скалозуб В.В.

6.9.1/108-93. Створення Подільського опорного телкомунікаційного центру.
Виконавець - Вінницький ТУ.
Керівник - Яблочніков С.Л.

Але по результатм виконання проектів за 1993-94 роки ніяких вагомих результатів загалом і по окремим проектам не було одержано.

Проекти не пов`язані єдиною програмою, недостаньо координуються і не мають чіткої орієнтації на створення опорної мережі для обміну інформацією в галузі науки і освіти.

Результатом цього стало те, что на даний момент створено тільки експериментальні вузли і центри, зокрема, в КПІ і ІПРІ, що не можуть служити для забезпечення потреб учбового процесу і планових наукових досліджень в відповідних вузах.

Крім того, при вирішенні питань фінансування на 1995 рік зі складу програми були виключені проекти ВТУ і ДнДУ, що додатково зменшило участь провідних вузів в програмі.

Не виключено, що формування програми створення наукової і освітньої мережі в Україні в 1993 році було передчасним. Але це ініціювало широку активність і значно збільшило інформованість наукових і освітніх кіл.

Одержаний досвід доцільно використати для більш обгрунтованого формування програми розвитку наукових і освітніх мереж, яка може бути реалізована в рамках Програми створення УМООН, що пропонується.

Поточний хід подій показує, що найбільш активними ініціаторами створення мережі наукового і освітнього призначення є університети і вузи, що найбільш оптимально комбінують у себе освітню, академічну і наукову діяльність, а також є найбільш стабільними науково- освітніми утвореннями в наш час.

1.2. Програма телекомунікацій Міжнародного наукового фонду (МНФ) і Проект МНФ створення Київської опорної комп`ютерної мережі (КОКМ)

1.2.1. Хід виконання проекту

В рамках проекту Міжнародного наукового фонду (МНФ) передбачається створення Київської опорної комп`ютерної мережі для забезпечення доступу до Інтернет наукових і освітніх організацій Києва. В рамках проекту планувалось створення 5 регіональних мережевих розподільчих центрів в місцях компактного розташування наукових і освітніх організацій в Києві - Центр (базова організ. - Інст. фізіології), КПІ (НТУУ "КПІ"), Університет (Укр. фізичне товариство), Просп. Науки (ІФ НАНУ), Академмістечко (ІМФ НАНУ). Введення в дію першої черги мережі з доступом до Інтернет для регіональних центрів попередньо планувалось влітку 1995 року.

В даний момент мережа знаходиться в стані експериментальної експлуатації, прицьому офіційного дозволу на використання радіочастот у проекта немає. Але реалізація цього проекту затягується на невизначений строк. Проект не орієнтований на реальні потреби університетських користувачів, які в нинішніх умовах складатимуть більшість.

При реалізації проекту виникли ряд технічних і організаційних проблем, в основному обумовлених суб`єктивними факторами у відношенні до реалізації проекту адміністрацією проекту і програми в Києві.

Можна вказати на деякі проблеми і фактори, що обумовили їх появу і виникли з початком широкої реалізації проекту з початку 1995 року:

1. Змінилась технічна стратегія і послідовність реалізації проекту, при якій головна ставка була зроблена на радіорелейні канали, тоді як на момент початку реалізації проекту радіорелейні канали уже не були найкращим рішенням для Києва.

Згідно проекту, що пройшов експертизу багатьма експертами, уповноваженими МНФ (Rob Blokzijl, RIPE) і зовнішніми (NASA), було передбачено установку радіорелейних каналів і одночасно замовлення некомутованих каналів, що з`єднували б всі вузли з комунікаційним центром в КПІ або в ІФ (Інститут Фізіології). Така структура мережі була рекомендована всіма експертами для забезпечення надійності і стійкості мережі.

Такий підхід дозволив би почати експлуатацію мережі вже з початку 1995 року на некомутованих каналах і сприяти формуванню колективів спеціалістів в регіональних вузлах, на що, як показує досвід, йде не менше півроку.

Повторної експертизи після таких змін не проводилось.

2. Змінився організаційно- політичний підхід до реалізації проекту.

Зараз робиться спроба збереження повного контролю над обладнанням, що купується для проекту. До сих пір не підписані і навіть не запропоновано ніякого варіанту договору з інститутами, що будуть утримувати регіональні центри.

Для збереження контролю і власності над обладнанням була зроблена спроба утворити Фонд "Наука", але вона не знайшла підтримки у можливих фондаторів.

3. З початком реалізації проекту адміністрація проекту доклала максимальних зусиль, щоб принизити значення і подальшу роль КПІ в розбудові наукових і освітніх мереж.

Незважаючи на те, що предпроектні роботи на протязі двох років проводились на базі КПІ і користувались підтримкою КПІ, робились постійні спроби уникнути відношень з офіційним КПІ, а регіональний центр будувати на базі інших організацій, що знаходяться на території КПІ.

Також було проголошено, що КПІ не буде мати ніяких переваг в підключенні до мережі і обладнанні, не зважаючи на потреби і існуючий стан розвитку кампусової мережі.

В оригінальному проекті, що був стверджений МНФ, КПІ відводилась роль базової організації по проекту, якою КПІ був і насправді на той час.

4. Кадрова політика, що проводиться, не сприяє формуванню колективу спеціалістів, що був би спрямований на створення і розвиток мережі для наукових і освітніх цілей. Крім того вона призводить до сильної внутрішньої переорієнтації проекту.

• Технічний директор (Адєєв В.В., співробітник МНТЦ "Технософт" і комерційної фірми "Релком-Україна") разом з консультантом по проекту Бурсуком О., директором "Релком-Україна", не були зацікавлені в успішній реалізації проекту з самого початку, що могло б призвести до виникнення конкурента у Технософта і Релком-Україна. Завдяки їм була зроблені зміни в технічному проекті, які не обговорювались і не експертувались, але по суті відповідали інтересам адміністрації проекта і Технософт.

Таким чином зараз проект так і не має свого devoted технічного лідера, що вигідно для особистих цілей адміністрації проекту і не дасть можливостей для швидкої зміни лідера/директора проекту.

5. Назважаючи на передбачені в проекті заходи по популяризації проекту і певні суспільні заходи, така робота практична не проводиться. В даний момент проект не має ніякого суспільного статусу і має дуже низький рейтинг (і не дуже високу репутацію).

В зв`язку з політикою, що проводиться, адміністрація не зацікавлена в гласності.
Скритність є характерною рисою даного стилю роботи керівників проекту.

6. Проект не має ніякого офіційного статусу і ніякої офіційної підтримки в Україні. Причиною цього є те, що адміністрація проекту не бажає орієнтуватись на реальні потреби наукових і освітніх організацій і "ділитись" матеріальними цінностями.

Це не дає змоги одержати дозвіл на частоти від Державної комісії по радіочастотам, як українській організації. Численні спроби якимсь чином одержати офіційні підписи НАНУ, Мінвузу та НКАУ на протоколі про статус мережі, що створюється, то через Президіум НАНУ, то через Національне космічне Агентство України (НКАУ) не призвели до успіху по тій простій причині, що документ, що пропонується, зовсім не спрямований на реальні потреби учасників. Крім того документ в версіях, що відомі, не відповідає законодавству України про зв`язок, про інформацію і інформаційні системи.

7. Проблеми, що виникли з реєстрацією частот для мережі в большому своєму не є технічними, а є результатом тієї обособленої позиції і політики, яку проводить адміністрація проекту і програми в Києві і Україні

Позиція Державної комісії з питань частотного розподілу відмовляє в видачі дозволу на частоти в п`яти напрямках (ООН, КУ, ІФ, КПІ. ІМФ) на підставі того, що

• проект не має офіційного статусу і
• виділення 10 частот (на кожному напрямку по дві частоти для роботи в дуплексному режимі) майже повністю використає частотний діапазон станцій даного типу, тобто ніхто в Києві вже не зможе екплуатувати станції даного типу, які є перспективною продукцією НВО "Сатурн".

1.2.2. Можливий хід розвитку проекту і перспективи розвитку КОКМ

При існуючому стані справ проект не зможе забезпечити повний доступ до Інтернету найближчим часом, а також стати центром впровадження сучасних мережевих інформаційних технологій і сервісів, що значно зменшує його актуальність для наукових і освітніх організацій і користувачів.

Крім того адміністрація проекту проводить політику повного контролю над обладнанням, що передається організаціям в тимчасове користування.

Подальшим розвитком подій може бути фактична приватизація мережі вузьким колом адміністрації проекту і причасних організацій, що дуже негативно вплине на подальше існування мережі в економічному плані. Однією з таких організацій може стати Технософт, який фактично підтримує роботу мережі в технічному плані (своїми спеціалістами) є госпрозрахунковою організацією НАНУ і має свою комерційну структуру "Релком-Україна"

Для підтримки роботи мережі (оплата каналів, зарплата технічних спеціалістів, зарплата адмінстрації) необхідно буде одержувати нові проекти міжнародної допомоги, віддавати частину ресурсу для комерційних цілей або брати платню з підключених організацій. Крім того ця мережа повинна буде неодмінно стати Оператором мережі і офіційним провайдером Інтернет, а в подальшому госпрозрахунковою (безприбутковою) структурою або частиною другої існуючої або створеної структури.

В результаті організації, що будуть підключені до мережі будуть поставлені перед фактом необхідності оплати мережевих послуг. Обмеженість коштів на перебудову мережі можу призвести до кабальної залежності підключених організацій, або до "бартерних" нерівноправних розрахунків фондами організацій і, можливо, неконтрольованого доступу до джерел і ресурсів інформації.

В проекті передбачалась можливість підтримки роботи мережі за рахунок проведення наукових досліджень по державним і міжнародним програмам і залучення інших коштів зацікавлених організацій. Але зараз, з оглядом на теперішній стан економіки, фінансування наукових досліджень в Україні, а також те, що проект не досяг ніякого офіційного статусу і не координується з державними програмами в галузі зв`язку і телекомунікацій, можливість залучення таких джерел фінансування різко зменшилась.

Таким чином, у КОКМ маже бути дві долі:

1) "приватизація" мережі

• зараз проект чи мережа не має своїх спеціалістів - це тільки обладнання, "хазяїном" якого по суті є адміністрація проекту;
• на проекті працюють спеціалісти Технософт по контракту, які можуть бути зацікавлені в роботі мережі тільки, як придаток до своєї мережі і доповнення до своєї мережевої політики
• Потрібен "хазяїн" - мережі, який би ставив пріоритетом становлення мережі і її використання для визначених цілей
• Таким хазяїном може бути асоціація - але зараз створення асоціації користувачів майже неможливе тому, що воно завідомо буде пов`язуватись з "переділом" власності КОКМ

• тут краще спиратись на Мінвуз або університети,
• можливим рішенням може бути передача мережі в Міжнародний Фонд Відродження,

Тобто знову тут постають тіж питання, що піднімались на предпроектному етапі - вирішення суспільного статусу мережі і її функціонування після закінчення проекту. В тому, що ці питання не тільки не вирішені, а навіть заведені в безнадійний тупик, і втрачений можливий момент легкого вирішення цього питання, є вина адміністрації проекту. Незалежний статус створюваної мережі по суті привів до втрати її актуальності і появі численних альтернативних проектів і програм. КОКМ розглядається зараз як можливе доповнення до вже існуючих, або створюваних мереж.

Проведений аналіз показує, що ключовим моментом подальшого розвитку проекту і доля мережі буде залежати від того, чи буде знайдений їй власник. Для цього може бути використаний конкурсний вибір серед державних і некомерційних організацій на право ВЛАСНИКА мережі, ОПЕРАТОРА і ІНВЕСТОРА.

Таким чином, можна сказати, що реалізація проектів такого рівня не може проходити без координації і нагляду з боку держави, зокрема без одержання офіційного статусу цього проекту і в подальшому мережі.

Крім того, згідно Закону про Оператора мережі, що готується, дана мережа обов`язково підпаде під дію цього закону, так як вона не є в даний момент відомчою.

Для одержання статусу відомчої мережі КОКС повинна бути мережею, що належить якійсь асоціаіції або організації, яка повинна за неї відповідати і встановлювати відношення з мережами загального користування.

В таких умовах необхідно дуже ретельно обговорювати питання співробітництва на основі двусторонніх договорів з адміністрацією проекту. Як показує досвід КПІ, неправильні рішення при підключенні до глобальної мережі дуже важно потім виправити при обмеженні коштів. Адміністрація проекту на даний момент не хоче підписувати ніяких договорів, мотивуючи це закінченням строків існування МНФ в кінці 1995 року, і не хоче давати ніяких гарантій.

Зараз проект "висить" в повітрі і при певних змінах в статусі МНФ і Телекомунікаційної програми він може бути фактично приватизований.

Така ситуація також негативно впливає на розвиток наукових і освітніх мереж в Україні і Києві і на впровадження в учбовий процес технологій Інтернет, а також використання інформаційних ресурсів Інтернет в планових дослідженнях, як по державних програмах, так і по грантам МНФ.

Крім того, політика, що проводиться МНФ, не відповідає існуючим потребам міжуніверситетського обміну інформацією і не інтегрує існуючі ініціативи на рівні найбільших університетів Києва і України - НТУУ "КПІ", КУ, ТУ "Львівська політехніка", Харківський Політехнічний інститут, Донецький ДУ, Одеський ТУ і ДУ, Дніпропетровський ДУ та інш.. Программа і проект реалізується без врахування поступових змін в пріоритетах розвитку Інтернет в Україні.
 

1.3. Інші міжнародні проекти підтримки розвитку в Україні наукових і освітніх мереж і Інтернет

• Проект ООН обеспечения доступа Украины к Интернет
• Проект INTAS создания сети Росия-Украина-Белорусия
• Проект INTAS Евромат создания Европейской сети для математических институтов
• Проект Конгресса США создания Информационной системы Верховной Рады Украины
• Проекты библиотечной информатизации для КМА и Днепропетровского университета (МФВ, МНФ)
• Проекты ESATT и Teleserv Европейского сообщества для анализа и оценки состояния развития телекоммуникаций в Украине разработке элементов государтвенной программы информатизации

В 1994 году был принят проект Программы Развития ООН об обеспечении доступа к Интернет для Украины, а также некоторых развивающихся стран и стран бывшего СССР, в частности, Молдавии.

Согласно этому проекту Представительство ООН в Украине должно было установить спутниковую антенну и предоставить через нее доступ к Интернет для некоммерческих организаций и правительственных учреждений. Стоимость проекта была определена в обьеме 250,000 USD.

В рамках проекта предполагалась покупка спутниковой антенны и оплата доступа к Интернет 64-256 Kbps сроком на 2-3 года.

С целью наиболее полной реализации задачи подключения пользоателей к Интернет был подписан Меморандум о сотрудничестве между Представительством ООН и МНФ-Украина, в соответствии с которым ООН должен был предоставить доступ к Интернет не менее 64 Кбс, а МНФ обеспечить подключение пользователей и научных и учебных организаций в Киеве в рамках своего проекта.

Однако в связи с задержками проекта МНФ "Построения Киевской опорной компьютерной сети (КОСМ)" и большой стоимостью покупки спутниковой антенны (до $90K) и оплаты доступа к Интернет через Европейские сети (EBONE - $90K/Yr, DANTE - $190K/Yr) приоритеты проекта ООН были изменены. В частности, создан узел FreeNet, предоставляющий в настоящее время бесплатный доступ к Интернет и услуги электронной почты по коммутируемым линиям для пользователей и некоммерческих организаций "для обмена информацией социального и гуманитарного профиля".

Для доступа к Интернет в настоящее время используется канал Верховная Рада Украины (ВРУ) - Львов - Варшава через спутниковый канал 64 Кбс во Львове, который спонсируется Польской стороной.

В бюджет проекта включена также оплата трех специалистов, обслуживающих узел Интернет Представительства ООН и узел FreeNet.

Отвественный исполнитель по проекту Рафал Рогозинский (социолог по специальности, аспирант Оксфордского университета по теме "Распад советской номенклатурной системы") сделал на этом политический капитал и в настоящее время работает на гуманитарной должности в ООН).
 

1.3.2. Проект INTAS создания сети Росия-Украина-Белорусия

Проект INTAS построения сети для обмена научной информацией между Германией, Россией, Украиной и Белоруссией.

От Украины участником является ИПРИ АНУ.

В настоящее время в ИПРИ установлена спутниковая антенна, обеспечивающая доступ к Интернет через Потсдам по протоколу TCP/IP с полосой 64 Kbps. Оборудование включает Internet ALPHA Server.

ИПРИ в настоящее время имеет IP соединения с КПИ (узел Отделения радиоэлектроники и средств связи АИНУ) и Технософт. ИПРИ имеет 4 адреса класса С (1024 хоста).
 

1.3.3. Проект INTAS Евромат создания Европейской сети для математических институтов

Проект INTAS 1993 года "Евромат" предполагал подключение к Интернет ведущих математических институтов бывшего СССР. В России - это Отделение математики РАН и Институт математики им. Стеклова, в Украине - Инстиут физики низких температур НАНУ в Харькове.

Проект не предполагал никаких аппаратных и инфраструктурных компонентов.
 

1.3.4. Проекты библиотечной информатизации для КМА и Днепропетровского университета (МФВ, МНФ)

В рамках библиотечной программы Фонда Сороса были присуждены гранты КМА (в размере около $150К), и Днепропетровскому университету для подключения библиотек к Интернет.

В рамках этой программы КМА подключились к Интернет по выделенной линии к узлу ВРУ. Днепропетровский университет также частично использовал средства на подключение к Интернет.
 

1.3.5. Проект Конгресса США создания Информационной системы Верховной Рады Украины

В рамках прогрммы Конгресса США предоставления технической помощи в преобразованиях в Украине, был присужден грант в размере около $500K для создания информационной системы ВРУ и подключения ВРУ и некоммерческих научных и учебных организаций к Интернет.

Однако главной целью проекта является создание информационной системы ВРУ по вопросам законодательства. Поэтому в рамках не предусмотрены необходимые средства для подключения к Интернет.

ВРУ использует канал ВРУ-Львов для подключения к Интернет. В настоящее время этот канал имеет скорость 19.2 Kbps. Планируется увеличение скорости до 2 Mbps, для чего Конгресс США предоставил специальные высокоскоростные модемы для работы в магистральных каналах Министерства связи.
 

1.3.6. Проекты ESATT и Teleserv Европейского сообщества для анализа и оценки состояния развития телекоммуникаций в Украине разработке элементов государтвенной программы информатизации

В 1993 году в рамках программы COPERNICUS были приняты два проекта ESATT Teleserv, предполагавших исследование вопросов и подключение к Интернет ученых и специалистов Украины.

Содержанием проекта ESATT было исследование состояния вопроса развития научных и образовательных сетей в Украине и выработка предложений по подключению к Интерет.

В рамках проекта TeleServ должно было быть закуплено 49 персональных компьютеров и 240 модемов для подключения к CompuServ (узел в Лондоне) 240 пользователей или пользовательских групп в Украине, при этом вопросы подключения к Интернет должна была решать украинская сторона. Для получения такой возможности были составлены реальные списки ведущих ученых и специалистов с указанием их основных направлений деятельности

Координаторами программы TeleServ от Украины были представитель Кабинета Министров и пан Шкарупин В.В.

В настоящее время ПК получены в Украине, но не раздаются, так как не решены официальные вопросы их ввоза с учетом существующих правил таможенной регуляции. При устаревшей конфигурации компьютеров (PS/2, 386, 25 Mhz, 4M RAM, 40M HDD) нужно уплатить пошлину до 400USD.

Часть полученных компьютеров использована для создания учебного центра по Интернет для Киевского телекоммуникационного проекта МНФ.
 

1.4. Регіональна активність по розвитку наукових і освітніх мереж в Україні

1.4.1. Основні центри регіональної активності по створенню наукових і освітніх мереж

На певному етапі розвитку наукового або академічного (учбово-наукового) колективу у нього виникає потреба використовувати засоби електронного зв`язку і телекомунікацій. Тому закономірно регіональні центри розвитку наукових комп`ютерних мереж виникають в крупних наукових і освітніх організаціях.

В крупних наукових, освітніх і культурних центрах України вже діють вузли Інтернет і електроної пошти, які здебільшого виникають на базі наукових і освітніх організацій, але потім можуть функціонувати і як комерційні, і як некомерційні безприбуткові вузли. Найбільш крупні з них такі (Список вузлів і контактні адреси наведені в Додатку):

1. Інститут фізики конденсованих систем, Львів - icmp.lviv.ua
2. Інститут фізики низьких температур, Харків - ilt.kharkov.ua
3. Донецький фізико- технічний інститут, Донецьк - dipt.donetsk.ua
4. Кримський учбово- науковий центр молоді, Сімферополь - cris.net, cris.crimea.ua
5. Одеський політехнічний університет, Одеса - opu.odessa.ua

1. Чернігівський політехнічний інститут, Чернігів - elit.chernigiv.ua
2. Дніпропетровський університет,

1. Прикарпатський університет,

1. Закарпатский університет,

Перші п`ять перерахованих центрів мають досить сильні колективи, що стали регіональнгими лідерами в розвитку Інтернет. Вони фактично формують технічну політики розвитку комп`ютерних мереж в регіоні і приймають участь як в державних, так і в регіональних програмах.

Далі більш детально розглянута діяльність львівського колективу в Інституті конденсованих систем під керівництвом пана О.Сабана по розвитку наукових і освітніх мереж в Україні.
 

1.4.2. Проекти побудови компонентів наукової і освітньої мережі на базі робіт, що виконуються в ІФКС у Львові

В 1993 році Інстиуту фізики конденсованих систем НАНУ у Львові був наданий проект (під керівництвом пана О.Сабана) Міжнародного ффонду "Відродження" по забезпеченню доступу України до наукової і освітньої Європейської мережі EARN, який також підтримувався академіком І.Р.Юхновським. В рамках цього проекту були встановлені тісні контакти з польською науковою мережею NASK (директор мережі - пан Томаш Гофмокль), яка спочатку спонсорувала польську спочатку частину наземного каналу Варшава- Львів швидкістю 9.6 Kbps, а потім супутниковий канал Львів-Хельсінки з полосою 64 Кбіт/сек.

Зараз у Львові створена комп`ютерна мережа та забезпечений доступ до міжнародних мереж, що дає можливість користування світовими інформаційними ресурсами. Деякі наукові та освітні установи у Львові мають добре розвинуті локальні мережі та діючі вузли Інтернету (Львівська політехніка, ІФКС).

Незважаючи на те, що череж Львів пройдуть найважливіші цифрові лінії комунікацій, ставити Львів в вершину структури Наукової і освітньої мережі не доцільно. Вузол у Львові може бути тільки проміжною ланкою на шляху до регіонів з найбільш розвинутою мережевою інфраструктурою - Київ і Харків, що з технічної точки зору не доцільно і економічно не вигідно.

Пан Сабан за довгий час своєї діяльності в сфері комп`ютерних комунікацій не показав своєї схильності до кооперації з широкими колами спеціалістів і організацій. Всі питання він старається вирішувати і контролювати особисто, що не сприяє кооперації. Багато питань, в яких пан Сабан мав значні доробки завдяки своїм контактам з CEENet, NASK і паном Гофмоклем, не знайшли широкої підтримки в науково- технічних і мережевих колах. Загалом, діяльність пана Сабана носить неузгоджений регіональний характер з явно вираженим протистоянням західного та інших регіонів України і орієнтацією на Польщу.

Зараз пан Сабан проводить роботу від імені Асоціації наукових і освітніх мереж України (UARNet - Ukrainian Academic and Research Network), якої до недавнього часу офіційно не було утворено і не існувало. В UARN робиться упір на наукові і академічні організації, які при даному стані науки і економіки не є стійкими структурами, що розвиваються.

З іншого боку доцільно було б встановити співробітництво з ініціативою університетів побудови міжуніверситетської мережі для обміну інформацією в галузі науки і освіти UREXNet, що спрямована на побудову міжуніверситетської мережі для обміну інформацією в галузі науки і освіти, яка спирається на потреби освіти більш стійких утворень - університетів і вищих навчальних закладів.
 

1.4.3. Головні провайдери Інтернет в Україні

Як уже було сказано, зараз в Україні не існує спеціальної мережі наукового і освітнього призначення, а більшість наукових і учбових центрів, а також індивідуальні користувачі підключені до Інтернет через ряд комерційних провайдерів, що надають послуги електронної пошти і прямого підключення до Інтернет.

1.4.3.1. Перспективи розвитку некомерційних провайдерів Інтернет

Фактично зараз в Україні існують тільки чотири некомерційні вузли, що могли б надавати послуги по підключенню користувачів до Інтернет:

• ІФКС, Львів
• ВРУ, Київ
• ООН-Україна, Київ
• КПІ (вузол Відділення радіоелектроніки і систем зв`язку АІНУ), Київ

• ІПРІ, Київ, який буде мати канал до Інтернет через Потсдам, що буде наданий в рамках проекту INTAS
• ФТІНТ, Харків

• Комп`ютерна мережа МНФ в Києві (при умові вирішення її легального статусу).

Але в умовах нерегулярного державного фінансування і постійного посилення податкової і митної системи розвиток таких центрів сильно уповільнюється або ж зовсім припиняється. Негативно також сказується постійне підвищення тарифів на канали і послуги Мінзв`язку, який монопольно володіє мережами загального користування.
 

1.4.3.2. Головні комерційні провайдери Інтернет в Україні

Основні провайдери Інтернет наведені в таблиці, де також вказано кількість некомутованих ліній і зв`язки з іншими вузлами. Серед кінцевих вузлів багато належать до наукових і освітніх організацій.
 

	Фірма	Місто	Некомутованы канали (швидкість) : Куди	Телефони
1	Global Ukraine	Київ	LL (28800+28800) : kiae.su (Moscow) LL (16800) : ukrcom.sebastopol.ua LL (28800) : vista.odessa.ua LL (14400) : elcom.ivano-frankivsk.ua LL (19200) : cris.crinea.ua LL (19200) : krcrme.dnepropetrovsk.ua (Krivoy Rog)	10
2	Lucky Net, Ltd.	Київ	4LL (19200) : kiae.su (Moscow) 2LL (19200) : ktts.kharkov.ua 2LL (21600) : tenet.odessa.ua 2LL (19200) : aladon.donetsk.ua 2LL (19200) : ts.kiev.ua 2LL (14400) : sita.kiev.ua 2LL (21600) : pw.kiev.ua 2LL : adamant.kiev.ua  2LL (19200) : sabbo.kiev.ua 2LL (19200) : interbyte.vinnica.ua	9
3	CS/MONOLIT Network Centre	Київ	IP (64k) : Demon Internet Limited (London, UK) LL : ktts.kharkov.ua LL : rocket.kharkov.ua dialup : uunet dialup : demos.su	11 1 ИСКРА
4	Технософт	Київ	LL : LItech.Lviv.UA LL : comcentre.nikolaev.ua LL : elit.chernigov.ua LL : tetragr.zaporizhzhe.ua LL : karpaty.uzhgorod.ua LL : opu.odessa.ua LL : gluk.apc.org LL : dipt.donetsk.ua LL : carrier.kiev.ua LL : kiae.su (Moscow) IP (64k) : SprintLink (Washington, USA)	14 3 ИСКРА
5	Electronni Visti Ltd.	Київ	dialup : carrier.kiev.ua  dialup : cs.kiev.ua dialup : gu.kiev.ua	10 2 ИСКРА
6	Фірма "Адамант"	Київ	LL ( ) : lucky.net	5 ИСКРА
7	KTTS	Харків	4LL : kiae.su (19200) 4LL : apex.dnipropetrovsk.ua 2LL : roket.kharkov.ua 4LL : zgik.zaporizhzhe.ua 4LL : cs.kievk.ua 4LL : aladon.donetsk.ua	10
8	НВО "Електрозв`язок"	Харків	2LL : pti.msk.su 2LL : zgik.zaporizhzhe.ua 4LL : cs.kievk.ua 2LL : kpi.kharkov.ua	2
9	ДФТИ НАНУ НТЦ "FTICOM"	Донецьк	LL : icmp.lviv.ua (AS3255) LL : ts.kiev.ua (AS3252) LL : ipsun.ras.ru (AS3058) LL : volna.donetsk.ua	8 2 ИСКРА
10	APEX Ltd	Дніпропетровськ	LL : ktts.kharkov.ua LL : oreh.dp.ua	5
11	LITech, Information technologies laboratory	Львів	LL - rada.kiev.ua LL - morgoth.nask.org.p lLL - ts.kiev.ua
12	Krymsky uchebno-issledovatelsky centr molodezhy  Small Venture "Ritm"	Сімферополь	2LL (19200) : ukrcom.sebastopol.ua 4LL (19200) : gu.kiev.ua 2LL (19200) : inko.com 2LL (19200) : sfprivat.crimea.ua 2LL (19200) : reviv.crimea.ua 2LL (14400) : rbc.crimea.ua, krid.com	6 ИСКРА
13	Joint node elis/snail "Krelcom" and "Krymsvyaz'	Сімферополь	4LL : kiae.su (19200)dialup : cris.crimea.ua4LL : zgik.zaporizhzhe.ua	7
14	Impuls-Set	Севастополь	LL (19200) : gu.kiev.uaLL (19200) : cris.crimea.uaLL : vista.odessa.ua	3

1.4.4. Мережева інфраструктура Інтернет в Україні

Автономні системи і домени.
 

1.5. Ініціатива провідних університетів України - основа створення міжуніверситетської комп`ютерної мережі для обміну інфомацією в галузі освіти і науки

Провідні університети України, зокрема, НТУУ "КПІ" , КУ і УДМУ, реалізують свої програми створення локальних кампусових мереж, інтегрованих в Інтернет, що мають задовольнити як потреби внутрішнього обміну інформацією, так і міжнародного зв`язку. Створення кампусових мереж є необхідною складовою частиною удосконалення учбового процесу і університетського менеджменту, а також підтримки наукових досліджень, що виконуються вченими вузів.

Численні програми міжнародного співробітництва в галузі освіти и наукових досліджень на базі університетів базуються на широкому використанні комп`ютерних комунікацій. Це програми удосконалення університетського менеджменту по програмі TEMPUS-TACIS, телемедицини в рамках співробітництва NASA, НКАУ і УДМУ, дистанційної освіти в рамках пілотної активності Всесвітньої Асоціації ректорів університетів і Асоціації Європейських освітніх мереж COMNET та інш.

Все вищесказане стосується актуальності формування спеціальної програми створення міжуніверситетської мережі, яка б координувалась безпосередньо асоціацією університетів. Це сприяло б чіткій орієнтації розвитку такої мережі на потреби користувачів в галузі освіти. Крім того, така програма могла б стати центром інтеграції всіх інших програм і активності в галузі створення наукових і освітніх мереж.

Впровадження сучасних інформаційних технологій, як це показав міжнародний досвід, а також приклад розвитку Інтернет в США, як наукової і освітньої мережі, найбільш ефективне через створення університетських мереж і залучення до їх використання широких кіл викладачів і студентів.

Створення наукової і освітньої мережі України на базі УМООН забезпечить стабільність роботи і розвитку такої мережі за рахунок поєднання в базових мережевих центрах провідних університетів функцій підтримки внутрушньої кампусової мережі і функцій обслуговування глобальної мережі, що є задачами одного рівня.
 

2. Кампусові мережі: досвід створення

2.1. Загальний огляд існуючого досвіду подудови кампусових мереж

Кампусові комп`ютерні мережі є важливим елементом інфраструктури сучасних університетів. Але досвіду створення сучасних кампусових мереж, інтегрованих в Інтернет, в Україні немає. Однак цікаво проаналізувати відомі приклади побудови таких мереж:

• Харківський політехнічний інститут
• ТУ "Львівська політежніка"
• НУУ "Києво- Могилянська Академія"
• НТУУ "Киїівський політехнічний Інститут"
• НУУ "Київський університет"

ТУ "Львівська політежніка" побудував кампусову мережу на основі оптичного Ethernet з використанням обладнання фірми Digital. Для кабельних ліній опорної мережі, що з`єднує 4 корпуси університету, використовується багатомодовий оптичний кабель. Питання доступу до Інтернет на даний момент невизначене.

НУУ "Києво- Могилянська Академія" одержала міжнародну фінансову допомогу для створення елементів своєї кампусової комп`ютерної мережі. Компактне розташування університету дозволяє реалізувати ефективну модель мережі на основі швидкісної оптичної магістралі.

Прототипи компусових мереж існують в КМУЦА, де в склад мережі входять два корпуси, ОПУ, що має вузол Інтернет і мережу в межах двух корпусів.

Важливим кроком до створення і інтеграції кампусових мереж є наявність або створення вузла Інтернет в університеті.

Важливість розвитку кампусових мереж і їх інтеграції в глобальні мережі з доступом до Інтернет підтверджується створенням спеціального відділу комп`ютерних комунікацій Мінвузу України і наказом по повне впровадження електронної пошти в міжуніверситетський інформаційний обмін.
 

2.2. Розвиток комп`ютерних мереж в НТУ "КПІ" і КУ

2.2.1. Комп`ютерна мережа НТУУ "Київський політехнічний інститут"

Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут" - найбільший в Україні технічний вищий учбовий заклад, крупний науково- дослідний центр.

Існуючий стан розвитку мереж і мережевих технологій в КПІ, наукові і освітні зв`язки створюють важливі передумови для розгортання на базі КПІ широкої програми побудови міжуніверситетської комп`ютерної мережі, інтегрованої в Інтернет.

1. КПІ має діючу кампусову комп`ютерну мережу, в даний момент реалізовану на виділених телефонних лініях і Ethernet з використанням спеціальної технології використання довгих коаксільних кабелів, що з`єднує комп`ютерний комунікаційний центр і основні інформаційні і обчислювальні ресурси університету.

Наступний розвиток кампусової мережі передбачає побудову Кампусової Оптичної СуперМагістралі (КОСМ) з використанням технології комутації Ethernet по FDDI або ATM. Побудова КОСМ першої черги з`єднає п`ять корпусів з їх основними ресурсами

корп. 2 - Комп`ютерний телекомунікаційний Центр
корп. 1 - адміністративна мережа
корп. 7 - СІМ Центр технологій комп`ютерних інтегрованих виробництв
корп. 12 - Центр мультимедіа і локальні мережі кафедр ФЕТ і ЕАФ
корп. 18 - локальні мережі кафедри обчислювальної техніки, кафедр ФІВТ і ФАКС

Планове введення кампусової оптичной магістралі планується на травень 1996 року.
До цього часу належить розробити положення и принципи функціонування такої мережі.

2. Наявність великої кількості науковихс і освітніх організацій на території КПІ, що мають вагомі обчислювальні і інформаційні ресурси

Основними організаціями, що мають першочерговий пріоритет, є

• СІМ Центр - CIM (Computer Integrated Manufacturing) SuperComputing Center that own IBM ES9000 and two IBM RISC 6000 computers
• Науково- технічна бібліотека КПІ - Scientific Library Information System based on DEC VAX4000 with ExLibris ALEPH system that provide standard OPAC facilities
• Центр "Мультимедіа" - Multimedia Professional Training Center created in the frame of CEC TACIS CALMAP program of higher education conversion in FSU

• Міжнародний науково- технічний університет (МНТУ, ISTU - International Scientific and Technologies University) (корп. 2 і 13)
• Міжнародний фінансовий університет (International Financial University) (кор. 1)
• Міжнародний університет Гете - International Guete University (НТБ КПІ)
• Академія інженерних наук України (АІНУ) - Academy of Engineering Science of Ukraine (корп. 1)
• British Council (build. 1)
• НДІ міждисциплінарних досліджень (НДІ МДІ) - Institute for Advanced Researches (корп. 14)
• НДІ системних технологій (НДІ СТ) - Research Institute on System Technologies (корп. 18)
• НДІ автоматизації експериментальних досліджень (НДІ АЕД) - Research Institute on Experimental Research Automation (build. 18)

Така робота, зокрема, проводиться зараз на кафедрі САПР на базі уже існуючих комп`ютерних класів ПК (12 робочих місць) і графічних робочих станцій DEC VAX (14 робочих місць).

4. КПІ має досвідчених спеціалістів в галузі сучасних мережевих інформаційних технологій, комп`ютерних коммунікацій і Інтернет, більшість з яких працюють або співробітничають з Комп`ютерним Телекомунікаційним Центром КПІ (КТЦ), в складі якого є підрозділи супутникового зв`язку, цифрової телефонії і мереж з інтегрованими послугами, мультимедіа і інформаційних послуг).

Більшість спеціалістів проходили технічну підготовку в рамках шкіл конференцій INET'93, INET'94, CEENet Networking Workshops and стажування в рамках програми TEMPUS-TACIS.

Спеціалісти КТЦ мають досвід розробки і реалізації проектів побудови комп`ютерних мереж в рамках проектів

• Проекту МНФ створення Київської опорної комп`ютерної мережі - ISF Kiev Pilot Computer Communication Network
• Проекти ДКНТ України в рамках програми "6.9. Системи зв`язку" - SCST Program for creating Pilot Ukrainian Academic and Research Network with International Communication Center on the base of KPI (Polytech network)
• Програма TEMPUS-TACIS-INTERNET побудови кампусової мережі КПІ з доступом до Інтернет - TEMPUS-TACIS-INTERNET project for building Campus Network Backbone with Internet access

6. Спеціалісти КПІ, що працюють в галузі мережевих інформаційних технологій мають досвід проведення конференцій, презентацій, семінарів та підготовки спеціальних навчальних програм.

Спеціалістами КПІ і КТЦ в тісному співробітництві з видавництвом BHV Kiev підготовані переклади книг по Інтернет, мультимедіа та інш..
 

2.3.2. Комп`ютерна мережа Киівського університету ім. Тараса Шевченко

Структурно iнформацiйна мережа Киiвського унiверситету передбачає наявнiсть центрального вузлу, який здiйснює коммунiкацiю i виконує функцiю сервера бази даних, а також внутрiшнiх i зовнiшнiх абонентiв. Внутрiшнi абоненти, як правило, будуть пiдключатись до мережi по видiлених лiнiях та локальних мережах i матимуть вищий за зовнiшнiх приоритет доступу до баз даних.

Функцiонально мережа КУ складатися з трьох компонент: електронної, програмної та iнформацiйної.

ЕЛЕКТРОННА КОМПОНЕНТА.Комп'ютерна науково-учбова мережа університету включає в себе:

перша черга - введена в експлуатацію

• потужний обчислювальний комплекс (кластер станцiй серії Hewlett-Packard HP9000 з'єднаний локальною мережею з декількома IBM-PC/AT486);
• телекомунікаційну апаратуру (маршрутизатори; модеми);
• оптоволоконний Ethernet фізичний - радіофизичний - ф-т кібернетики - механіко-математичний ф-т;
• наземні виділені та комутовані линії з швидкістями від 9.6 до 38.4 Кбіт/с з можливістю роботи по протоколам TCP/IP и UUCP;

• супутниковий магістральний канал з пропускною спроможністю не менше 256 Кбіт/с (основний вихід в міжнародну мережу Internet);
• цифрова радіорелейна лінія (РЛЛ) радіофізичний факультет (центральний вузол мережі) - Червоний корпус університета - Інститут міжнародних відносин з пропускною спроможністю не менше 2 Мбіт/с;

IНФОРМАЦIЙНА КОМПОНЕНТА. Науковий банк даних мережі КУ буде включати iнформацiю про науково - дослiднi та дослiдно - конструкторськi роботи, публiкацiї, учбово - методичнi розробки, програмнi засоби, науковi та учбовi плани i програми, докторськi та кандидатськi дисертацiї. По кожному з об'єктiв у банку зберiгатимуться данi про предметну галузь, застосування, мiсце та термiн виконання i знаходження, короткий змiст, умови одержання повного документу.

Зараз на радіофізичному факультеті на базі серверу HP9000 (модель 800/F100) та некомутованого телефонного каналу (16 Кbit/s) здійснено підключення комп'ютерної телекомунікаційної мережі радіофізичного факультету до мережі Internet. Комп'ютерна телекомунікаційна мережа факультету кібернетики під'єднана до радіофізичного факультету і також має вихід в Internet. Наявність виходу Київського університету імені Тараса Шевченка у світову мережу Internet дозволяє надати користувачам більш ніж 50 видів сервісу, що існує в Internet (Email, Telnet, Finger, Ftp, Mosaic, Gopher, Veronica тощо), а також звертатися до серверів інформаційних ресурсів (WWW, Gopher, WAIS, Archi і таке інше). Але на сьогоднішній день ще відсутній супутниковий канал зв'язку, ще кілька потужних серверів, радіорелейні лінії зв'язку корпусів університету, розташованих в різних регіонах Києва.

Вузол Інтернет Українського фізичного товариства (УФТ)

При Київському університеті функцонує мережевий вузол УФТ. Телекомунікаційний центр УФТ приймає участь одночасно в декількох провідних програмах розвитку комп'ютерних комунікацій в Україні, здійснюваних міжнародним науковим фондом (International Sciences Foundation, ISF), Організацією Об'єднаних Націй та НАТО. В реалізації своїх програм УФТ активно взаємодіє з американським фізичним товариством, робочою групою по телекомунікаціям ЮНЕСКО та з іншими організаціями.

З вересня 1994 року в УФТ у складі мережевого вузла працює комп'ютер IBM/PC 80386 DX/40 з операційною системою FreeBSD-UNIX. Цей компьютер зв'язано з Internet модемним з'єднанням із швидкістю 28.8 Kbit/s по виділеній некомутованій телефонній лінії з вузлом МНТЦ "Технософт".

Найближчим часом на базі комп'ютерного телекомунікаційного центру УФТ буде створено регіональний центр Київської опорної комп`ютерної мережі по проекту МНФ. Центр буде працювати на базі п'яти потужних серверів (SUN Sparcstation 5, Intel PENTIUM 100, Intel 80486DX4/100, два Intel 80486 DX2/66), між якими буде оптимальним чином розподілене мережеве навантаження. Маршрутизація буде здійснюватись апаратним маршрутизатором CISCO 2511 RDC. У відповідності із програмою ІSF вже змонтована та налагоджена швидкісна радіорелейна ретрансляторна лінія на модемах RAD ASM40 із пропускною здатністю 2 Mbit/s. Цю лінію буде виведено на супутниковий канал, що дозволить реалізувати швидкісний доступ до Internet з можливістю проведення відеоконференцій та зручного доступу до мультімедіа - баз даних.

Накопичений в університеті досвід дозволяє переходити до повного впровадження сучасних мережевих інформаційних технологій, зокрема, реалізувати ідеї дистанційного навчання. Але для повної реалізації цього проекту насамперед необхідна технічна допомога по створенню широкополосного прямого виходу у світові мережі. Після цього студенти КУ зможуть одержати безпосередній живий доступ до світової педагогічної скарбниці, а в свою чергу всесвітньо відомі вчені університету зможуть передавати свої знання з математики і фізики, хімії та біології, історії та філології студентам інших університетів.
 

3. Колективи і дослідження в напрямку створення наукових і освітніх мереж

В поточний момент явно визначились групи спеціалістів, що грають певну роль в розвитку концепції інформатизації Украіни, створення інормаційної інфраструктури і впровадження Інтернет.

Як правило, вони формуються навколо існуючих тематичних науково- технічних програм, що фінансуються, але впливають на формування загального підходу і стану з впровадженням сучасних інформаційних технологій і Інтернет.

Впровадження сучасних інформаційних технологій і інформатизація зачіпає дуже широкий спектр питань суспільного життя, потребує нового підходу до кооперативного вирішення питань і передбачає сильну централізовану координацію і державну підтримку.

Основні групи спеціалістів, що фактично формують політику розвитку комп`ютерних мереж різного призначення в Києві і Україні:

• Институт прикладной информатики и Фонд им. В.М.Глушкова (под рук. академ. НАНУ Стогния А.А.)
• Совет по программе ГКНТ "5.9. Системы связи" (под рук. проф. Ильченко М.Е.)
• Отделение информатики АИНУ и КПИ (под рук. проф. Петренко А.И.)
• Корпорация UANET совместно с Global Ukraine
• Отдельные проектные и программные группы
• МНФ
• ИФУ
• ООН
• КМА

Найбільш сильну позицію зараз має група академ. Стогнія А.О.. Так, в складі нової Агенції з питань інформатизації два з трьох відділів очолюють колишні аспіранти академ. А.Стогнія. В групу також входять керівники Global Ukraine. Регулярний семінар з питань информатизації і телекомунікацій, який вже два роки проводиться під керівництвом академ. Стогнія А.О., фактично ствердив координуюючу роль цієї групи. Але все ж ця група зараз не має достатнього досвіду в побудові і розвитку Інтернет для наукових і освітніх цілей. Цей напрямок фактично представлений спеціалістами Global Ukraine, які не мають досвіду роботи на рівні формування державних програм.

В склад робочої групи програмі ДКНТ "5.9. Системи зв`язку" входять ряд провідних спеціалістів з питань зв`язку, більшість з них в минулому військові зв`язківці, але спеціалістів з питань комп`ютерних комунікацій в складі робочої групи немає.

Програма ДКНТ "5.9. Системи зв`язку" на початку свого існування проводила досить широку ініціативну координуючу роботу в розвитку і інтеграції наукових і освітніх мереж. Однак з часом, а в основному із-за зменшення контролю з боку ДКНТ і фінансування, вона перестала грати таку роль і, фактично, була спрямована на свої відомчі і особисті потреби. В такій ситуації вплив програми на конструктивний розвиток сильно зменшився, а основні зусилля спрямовуються на утримування становища (і джерел фінансування), що склалося. Відсутність механізмів контролю і керування по державним програмам дає повну можливість для цього. З іншого боку колектив робочої групи по програмі має достатньо сильні позиції, щоб заблокувати або сповільнити любу програму в розвитку наукових мереж, що не відповідає їх інтересам.

Багато інших груп спеціалістів або фірми фактично приймають участь в розвитку комп`ютерних мереж, але в першу чергу вирішують свої відомчі або корпоративні інтереси. Їх вплив на формування ринку комп`ютерних комунікацій реалізується в основному через їх preference до того, чи іншого провайдера як користувачів мережі.

Ряд організацій і фірм зараз заявили про намір ввійти на ринок комп`ютерних комунікацій або включитись в розвиток наукових і освітніх мереж.

Перші кроки до широкого впровадження технологій Інтернет робить Мінвуз України. Так, зараз при Мінвузі створено відділ розвитку мереж і визначений головний інститут - НДІ Інформаційних технологій для широкого впровадження комп`ютерних комунікацій. В подальшому для реалізації такої програми необхідно буде створити спеціальну Раду і робочу групу спеціалістів.
 

4. Підготовка спеціалістів: учбові курси і тренінг

Важливим і необхідним компонентом широкого впровадження сучасних мережевих інформаційних технологій і Інтернет є реалізація широкої тренінгової програми, розробка окремих навчальних курсів з питань Інтернет, а також розробка повної навчальної програми для професійної підготовки інженерів і магістрів по спеціальностям мережевих інформаційних технологій.

Зараз тренінгові програми і короткі навчальні курси розробляються багатьма як некомерційними, так і комерційними організаціями. Крім того проведення коротких тренінгових курсів і розробка тренінгових матеріалів підтримується Телекомунікаційною програмою МНФ в рамках проекту створення КОКМ, фондом "Євразія", а також зарубіжними організаціями і фондами (НАТО, АФТ).

Програму регулярних тренінгових курсів має комерційний провайдер LuckyNet для своїх користувачів. LuckyNet також об`явив про свою програму підготовки серії учбових і методичних видань для місцевих користувачів Інтернет.

В вересні цього року в Києві проведена перша школа- семінар для адміністраторів і користувачів мережі Інтернет при підтримці Програми NATO "Співрообітництво заради миру" і участі АФТ, УФТ, МНФ та інших організацій. В школі прийняли участь 45 слухачів, з них 36 були з України. Учасникам семінару було роздано багато дуже необхідних книжок. Але всі інструктори і лектори були з закордону, і спеціальних методичних та навчальних матеріалів не було підготовлено.

Почалися регулярні навчальні курси на базі створеного учбового центру в Інституті фізіології ім. Богомольця (в штаб- квартирі Київського проекту). Навчання проводиться на базі російського видання книги Е.Крола "Все об Интернет" (Ed Krol. Whole Internet). Спеціальних тренінгових матеріалів не розробляється.

Широку навчально- тренінгову роботу проводить КПІ на базі Комп`ютерного телекомунікаційного центру і кафедри САПР, де створено учбовий комп`ютерний клас, що має доступ до Інтернет. На базі цього класу проводяться планові учбові заняття по курсу "Мережеві інформаційні технології і сервіси", а також додаткові заняття по сервісам Інтернет для викладачів і студентів КПІ.

В ході підготовки і проведення учбового курсу "Мережеві інформаційні технології і сервіси" і занять по Інтернет створюються учбові, методичні і тренінгові матеріали з питань Мережевих інформаційних технологій і Інтернет. Всі матеріали розробляються в електронному виді з орієнтацією на повну комп`ютерну технологію читання лекцій і проведення практичних занять.

Практичні навики студенти опановують також в ході курсового проектування, що включає практичний компонент по встановленню певних сервісів на учбовій мережі і виконується для реальних прикладів комп`ютерних мереж наукового і учбового призначення. Прикладами таких учбових проектів є розробка кампусових мереж провідних університетів Києва з більш детальною розробкою локальних мереж і інформаційних сервісів для певних групп користувачів із університетського середовища (студенти, деканати, кафедри та інше).

Важливим результатом такої роботи є відпрацювання в реальному (для України - це з обмеженими коштами і обчислювльними і мережевими ресурсами) академічному (університетському) середовищі технології проведення навчальних курсів і тренінга з питань сучасних технологій, що є нестандартним для західного досвіду. До важливих питань тут відноситься технологія надання доступу для груп користувачів, локалізація трафіку, виявлення критичних ситуацій та інше.
 

Але проблемою для широкого забезпечення студентів і слухачів цими матеріалами є повна відсутність коштів на розмноження і видання цих матеріалів. Неодноразові звертання до ТП МНФ і Фонду "Євразія" не досягли позитивних результатів. Дирекція ТП МНФ не хоче підтримувати створення альтернативних центрів і колективів, які б могли задовольняти потреби широких мас користувачів в необхідному тренінгу.

В рамках розвитку Програми Телекомунікацій МНФ був поданий проект "Education for Teleworking and User Support (TELEWUS). Professional Education in Networking Information Technologies (PENIT) and Basic Internet Training and User Support (BITUS)" (автори - Петренко А.І., Демченко Ю.В.), який був присв`ячений розробці навчального курсу для підготовки магістрів по спеціальності "Мережеві інформаційні технології і інформаційний менеджмент", а також розробці базових тренінгових матеріалів для проведення тренінгу користувачів мережі Інтернет. Проект фактично був продовження тих робіт в галузі Інтернет, які проводились в КПІ з 1993 року в рамках програми ДКНТ і передпроекної роботи по Киівському телекомунікаційному проекту МНФ.

Головною метою проекту було створення в Україні професійного середовища для впровадження сучасних мережевих інформаційних технологій і створення учбово- методичної бази для тренінга широких мас користувачів різного профіля.

Але упереджене відношення адміністрації ТП МНФ призвела до того, що проект не був своєчасно поданий на резензію членам ISF TP Advisory Board і одержав таку ж упереджену рецензію від адміністрації програми. Таке відношення до формування нового етапу ISF TP (як для України, так і для Росії) фактично призвело до зупинки програми і відкладення рішень по новим проектам, що дуже негативно скажеться на розвитку основних положень вказаного проекту, термін виконання якого пов`язаний в часі з графіком навчального процесу.

Освітня частина проекту передбачала розробку 6-ти базових курсів

1. Основи комп`ютерних мереж. Технологія локальних і глобальних обчислювальних мереж (ЛОМ і ГОМ).
   Основы компьютерных сетей. Технологии локальных и глобальных вычислительных сетей (ЛВС и ГВС).
   Networking Technologies. LAN and WAN.

1. Технологія і засоби побудови інтегрованих комп`ютерних мереж. Управління комп`ютерними мережами.
   Технология и средства построения интегрированных компьютерных сетей. Управление компьютерными сетями.
   Internetworking and Network Management.

1. Менеджмент інформаційних систем і ресурсів. 
   Менеджмент информационных систем и ресурсов.
   Information Systems Management.

1. Технологія клієнт/сервер розподілених комп`ютерних систем.
   Технология клиент/сервер распределенных компьютерных систем. 
   Open Client/Server Computing Technologies.

1. Інформаційні ресурси Інтернет і засоби пошуку інформації.
   Информационные ресурсы Интернет и средства поиска ифнормации.
   Internet information resources and navigation tools.

1. ОС UNIX і системне адміністрування UNIX.
   ОС UNIX и системное администрирование UNIX. 
   UNIX and UNIX System Administration.

Вступ

1. Сучасне відкрите інформаційне суспульство і мережеві інформаційні технології і сервіси. Modern Open Information Society and Networking Information Technologies.

Частина 1.

2. Основи комп`ютерних мереж. Технологія локальних і глобальних обчислювальних мереж (ЛОМ, ГОМ). Networking Technologies. LAN and WAN.

Частина 2.

3. Технологія і засоби побудови інтегрованих комп`ютерних мереж. Управління комп`ютерними мережами. Internetworking and Network Management

Частина 3.

4. Менеджмент мережевих інформаційних сервісів і систем. Information Services and Systems Management

Частина 4.

5. Інформаційні сервіси і ресурсі Інтернет. Internet Information Services and Resources.
 

5. Конференції, періодичні видання, інформаційна діяльність, книжки

Важливим елементом розповсюдження Інтернет є освітлення цього питання в пресі, в спеціальних публікаціях, а також обговорення на конференціях і семінарах.

Зараз вже встановилась певна традиційна програма проведення виставок і конференцій з питань зв`язку, комунікацій і комп`ютерних мереж в рамках регулярних комерційних виставок і конференцій

• СomputerExpo and InfoNet - Spring and Fall
• EnterEx - annually Fall-Winter
• NeoCom - annually April-May

Але до цього часу ніяких широко- масштабних конференцій і семінарів на тему розвитку Інтернет і глобальних комп`ютерних мереж в Україні не проводилось. Спроби зробити таку конференцію на базі проекту Конгресу США для Верховної Ради не вдались.

З ініціативою проведення такої першої конференції з питань Інтернет, що мала б об`єднати різні зацікавлені сторони і групи спеціалістів, в рамках щорічної конференції NeoCom'96 виступили ряд організацій і фірм.

В програму конференції Internet Forum будуть включені такі питання і напрямки:

1. Розвиток глобальних комп`ютерних мереж і Інтернет. Сучасні мережеві інформаційні технології і сервіси
2. Програмне і апаратне забезпечення комп`ютерних мереж і технологій
3. Розвиток комерційних мереж і бізнесу в Інтернет
4. Мережі наукового і освітнього призначення
5. Розвиток комп`ютерних мереж відомчого і державного призначення
6. Вплив розвитку Інтернет і мережевих технологій на формування сучасного відкритого інформаційного суспільства
7. Дистанційна освіта і мережеві технології.

Планується така тематика семінарів

• Інформаційні ресурси Інтернет і засоби пошуку інформації
• Побудова кампусових мереж
• Створення інформаційної служби організацій і менеджмент інформаційних ресурсів
• Дистанційна освіта і технології мультимедіа
• Навчальні курси з питань мережевих технологій і Інтернет

Необхідним елементом також є забезпечення україно- мовною та російсько- мовною літературою з питань мережевих технологій та Інтернет. Можливість широкого впровадження учбових курсів і програм буде залежати від забезпечення цього напрямку підручниками і навчальними матеріалами.

Зараз видавництвом BHV-Kiev була випущена на російській мові книжка Еда Крола "Все по Інтернет" (яка є признаним бестселером в світі серед користувачів Інтернет) під технічною редакцією перекладу проф. А.Петренка і доц. Ю.Демченка. Видання цієї книги частково спонсорувалось Телекомунікаційною програмою МНФ, яка закупила близько 9 тисяч примірників книги.

Друга книга "Навігатор Інтернет" була випущена на російській мові видавництвом Whiley. Ряд книжок на російській мові (невеликого розміру) підготовано і випущено в Росії російськими авторами на основі компіляції численних західних публікацій.

Переклад і видавництво на російській мові книжок більш технічного рівня вважається комерційно невигідним і видавництвами найближчим часом не планується. Але потреба в таких книгах є і, в першу чергу, для створення свого професійного середовища. Випуск таких книг потребує спеціального спонсорування.

6. Проблеми розвитку наукових і освітніх мереж

6.1. Загальні проблеми

Аналіз зарубіжного досвіду і існуючого досвіду створення мереж наукового і освітнього призначення в Україні дозволяє зробити ряд висновків і запропонувати деякі рекомендації.

Основні проблеми

1. Немає єдиної державної політики розвитку наукових і освітніх мереж і уповноваженої установи по координації робіт в даному напрямку
Раніше таку роль грав ДКНТ, але зараз програма з питань інформаційних технологій передана до Агенція з питань інформатизації з відповідним фінансуванням.

Таку роль могла б грати Агенція з питань інформатизації, але зараз її роль в цих питаннях офіційно не визначена, вона не має достатньої кількості спеціалістів своїх або запрошених для проведення такої роботи.

Необхідну роль в формування міг би зіграти Мінвуз, але для цього потрібні кошти.
Використання керівної інфраструктури Мінвузи і цільового фінансування допомогло б вирішити це питання в принципі.

2. Немає необхідної фінансової підтримки

3. Фінансування МНФ в рамках Телекомунікаційної Програми і Київського проекту МНФ не узгоджено з існуючими державними і відомчими програмами і проектами, що призводить до його ізольованості і вузької орієнтації

4. Часто роботами по побудові мереж займаються організації (групи) і керівники, що не мають необхідих знань і досвіду.
Сучасні комп`ютерні інформаційні мережі зачіпають всі сторони суспільного життя, тому цей напрямок дуже часто стає предметом намагань прийняти участь або очолити від різних організацій і посадових осіб без належних на те умов і розуміння.

5. Розвиток комп`ютерних мереж і Інтернет потребує використання засобів зв`язку і телекомунікаційних мереж загального призначення, що часто викликає протидію або намагання підпорядкувати під себе у організацій, що працюють в галузі зв`язку, або у наукових груп, пов`язаних з розвитком зв`язку і комунікацій в Україні.

6. Зараз всі існуючі б`юджетні ресурси, що були запрошені і спрямовані на розвиток мереж наукового призначення використовуються в вузьких інтересах орагнізацій виконавців і не спрямовані на кінцевий результат.
Методів ефективного керування державними програмами при нерегулярному і недостатньому фінансування немає.

7. Керівництво існуючими програмами належить неспеціалістам в галузі Інтернет і мережевим технологіям.
Розвиток сучасних комп`ютерних мереж і Інтернет потребує тісної комбінації/ інтеграції питань технічних, організаційних і суспільно- політичних в керуванні відповідними програмами.

Без цього успішне керування і відповідно побудова комп`ютерних мереж наукового призначення неможливі. Весь існуючий досвід реалізації програм до цього часу ставив в основу один з компонентів комплексного вирішення питання, що в результаті не дозволяло реалізувати намічені плани і програми. Часто така ситуація виникало із-за того, що неможливо було досягти координації з іншими програмами і дійовими особами, які могли користуватись іншими критеріями в своїй діяльності.

8. Ряд поблем для розвитку мереж складає постійне підвищення необхідних затрат для створення і експлуатації мереж

• постійне підвищення до недавнього часу цін і тарифів на канали і послуги Мінзв`язку
• підвищення тарифів провайдерів Інтернет

• підвищення необхідної заробітної плати спеціалістів мережевих центрів

6.2. Технічні і фінансові умови реалізації (побудови) мереж

Важливою умовою правильного формування програм розвитку наукових і освітніх мереж є правильне розуміння технології створення вузлів різного рівня і їх функціонування.

Створення найпростішого вузла Інтернет потребує вирішення ряду організаційних і технічних питань

• визначення статуса вузла і його інтеграцію в локальну мережу організації
• фінансування - для закупки обладнання, оплати каналів і доступу до Інтернет, а також оплати спеціалістів
• розробку базової конфігурації вузла і вирішення питань інформаційного забезпечення користувачів, а також необхідних сервісів на вузлі
• вибір проайдера Інтернет
• замовлення каналів у організацій Мінзв`язку до найближчого вузла вибраного провайдера

1) замовлення некомутованих ліній в Києві у ВО "Київелектрозв`язок" коштує

• 44 млн. крб. за встановлення і
• 14 млн. крб. щомісяця

Строк виконання замовлення при наявності вільних ліній - 2 місяці.

2) мережею "КийЛайн" надаються цифрові канали 64 Kbps по Києву

• встановлення - 1800 USD
• плата за оренду канала - 370 USD щомісяця

• придбання супутникового наземного обладнання - 10-15 тис. USD на одну точку
• оренда ресурсу (частотної полоси) Eutelsat - 500-600 USD в місяць для 64 Kbps

• плата за послуги УкрПак включає такі компоненти: інсталяція вузла Х.25, абонентська плата, плата за тривалість зв`язку і за кількість переданою інформації в залежності від відстані (від 1 до 17 USD за 1 кілосегмент 64 КБ)

• вартість установки обладнання доступу - близько 2000 USD
• оренда каналу 2 Mbps - 1800 USD щомісяця

Доступ до Інтернет.

Доступ до Інтернет зараз надається тільки комерційними провайдерами. Одержання доступу через некомерційні вузли потребує встановлення спеціальних договірних відношень з вузлом. Тому цікавим є порівняння вартості послуги по наданню доступу до Інтернет комерційними провайдерами, яка при існуючих умовах конкуренції є ринковою оцінкою.
 

		Релком-Україна	Global Ukraine	LuckyNet	CS/Monolit
	Електронна пошта абонентська плата регістрація міжнародна СНД по Україні	0.05 $/KB 0.02 $/KB 0.005 $/KB	10.0 $/mo 10.0 $ 2.00 $/hour
	Інтернет по комутованій лінії (dial-up) по некомутованій лінії (Leased Line)	1.8 $/hour 100 $/mo	3.0 $/hour
	Інформаційні сервіси Телеконференції Архіви інформації	0.005 $/KB 0.01-0.04 $/KB

Штат телекомунікаційного вузла повинен складати 2-3 чоловіки, один з яких повинен виконувати функції адміністратора вузла. Два інших будуть виконувати технічні функції. Для комерційних вузлів штат буде більшим в зв`язку з необхідністю обслуговувати користувачів.

Заробітна плата персонала телекомунікаційного вузла повинна разраховуватись на рівні 70-150 USD за місяць, що повинно скласти передумови для стабільності колективу і зменшення ймовірності відтоку кадрів при досягненні їми певного технічного рівня.

Мінімальні вимоги до обладнання і ліній зв`язку:

• два комп`ютери з конфігурацією AT486/Pentium HDD 500M-1G, RAM 16M, CD-ROM, MultiPort or DigiBoard вартістю 1500 -3500 USD
• Модеми
• для комутованих ліній - 150 - 200 USD
• для некомутованих ліній 400 - 800 USD
• наявність ліній (і можливість місцевої АТС)
• 2-4 комутованих телефонних ліній - вартість установки однієї лінії 300 USD по тарифу і 400-700 USD на розвиток телефонної мережі
• 2-4 некомутованих ліній

7. Перспективи розвитку наукових і освітніх мереж в Україні

7.1. Питання формування дійової програми побудови наукових і освітніх мереж в сучасних умовах

Побудова комп`ютерних мереж наукового і освітнього призанчення повинна проводитись з максимальною координацією різних програм і джерел фінансування. Причому така координація може проводитись за рахунок початкового розподілу сфер фінансування і компетенції різних програм і відомств.

Так, доцільно розділити напрямки і критерії фінансування і інвестицій для

• Державних програм і організацій
• фондів
• приватних і комерційних фірм

Також необхідно враховувати тенденцію до інтеграції різних сфер застосування і розвитку комп`ютерних мереж і сервісів.

В результаті всіх можливих часткових програм і проектів повинен бути створений комплексний провайдер мережевих послуг і Інтернет для забезпечення потреб наукових і освітніх організацій - аналогічно NSFN et і NSI, а також MCI i ASN в США, який повинен забезпечувати такі послуги

• надання і експлуатацію каналів (міжнародних і міських) - своїх або арендованих у Мінзв`язку
• встановлення офіційних відношень з міжнародними організаціями і мережами

Для вибору організації - комплексного провайдера доцільно буде об`явити спеціальний тендер по двум напрямкам - ОПЕРАТОР і ІНВЕСТОР. Можливими учасниками такого тендеру можуть бути:

• УкрТелеком - Головний Оператор зв`язку в Україні
• УкрТек - власник міжміських і міжнародних каналів зв`язку
• ВО "Київелектрозв`язок" - власник каналів в Києві і обласний Оператор зв`язку
• СП "Інфоком" - Оператор мережі передачі даних УкрПак і супутникового зв`язку
• Романтіс-Україна - Оператор систем супутникового зв`язку
• СП "Global- Ukraine" - провайдер Інтернет
• Кооператив "CS/Monolit" - провайдер Інтернет

Створення наукової і освітньої мережі в Україні повинно виконуватись скоординовано рядом організацій, що мають до цього devotion:

• Агентство з питань інформатизації
• Державний комітет з питань науки і технологій
• Міністерство вищої освіти
• Національна Академія Наук України
• Національне космічне Агентство України

• Міжнародний Фонд Відродження
• Фонд "Євразія"

Окрема роль може належати НКАУ, яке може забезпечити супутникові канали для доступу до Інтернет через мережу NSI (NASA Science Internet) в рамках співробітництва з NASA.

7.2.  Пріоритетні напрямки фінансування державних програм

Загальні напрямки для фінансування державних програм і відомств

• Створення інфраструктури наукової і освітньої мережі, що повинна інтегрувати відомчі мережі наукових і освітніх організацій, в першу чергу включаючи внутрішню інфраструктуру (в координації з міжнародними програмами, що можуть надати міжнародний доступ)
• В окремих випадках, створення відомчих мереж (за рахунок спільного фінансування із бюджету організації і позаб`юджетних коштів)
• Створення центрів впровадження і експериментальних зон на базі крупних відомчих мереж і організацій, приділяючи особливу увагу використанням можливостей університетів по експериментальному впровадженню сучасних мережевих технологій

Виявлення суспільно найбільш значимих точок впровадження сучасних інформаційних і мережевих технологій.

Обов`язковою умовою державного фінансування є попередня розробка відповідної державної програми і політики в галузі перспективних інформаційних і мережевих технологій.

Негативні умови для широкого державного фінансування являє існуюча зараз ситуація з роздрібленим сегментованим ринком в галузі комунікацій, що не дає умов для виникнення сильних комплексних об`єднань, що могли б створити необхідний ринковий механізм для прискореного розвитку галузі комп`ютерних комунікацій. В таких умовах не існує тенденції до постійного зниження цін, розширення послуг і підвищення їх якості.
 

7.3. Пріоритетні напрямки фінансування міжнародних фондів і програм

При такому розподілі ролей і визначеній важливості участі держави в розвитку наукових і освітніх мереж фонди повинні спрямовувати свою допомогу на такі напрямки і роботи

• Забезпечення міжнародного доступу для мереж і провідних організацій до наукових і освітніх мереж і Інтернет, при цьому можна фінансувати міжнародного провайдера, що при загальному збільшенні об`єму його послуг може бути економічно вигідно - майже безкоштовно

• Підтримка доступу до Інтернет через місцевих провайдерів для окремих організацій і вчених, що вносять визначений вклад в розвиток наукових і освітніх мереж, а також створення мережевих інформаційних ресурсів
• Розробка учбових і тренінгових програм і підготовка учбових і тренінговіх матеріалів з питань мережевих інформаційних технологій і Інтернет
• Видання книг (переклад, адаптація і написання) інформаційна діяльність
• Розвиток мережі електронних джерел інфомації

- створення серверів обслуговування професійних груп користувачів (ListServ, ListProc)

на базі уже існуючих центрів і колективів

• Підтримка проведення конференцій з питань розвитку наукових і освітніх мереж з участю західних експертів
• Проведення семінарів, шкіл і тренінгів для широких мас користувачів - в основному, силами місцевих спеціалістів і інструкторів на базі уже існуючих тренінгових центрів і учбових закладів, що повинно сприяти створенню своєї тренінгової бази і своїх інструкторів

Причому, як показує досвід, фінансування інфраструктурних проектів, а також проектів, що потребують створення нових організаційних утворень або асоціацій, міжнародними фондами не доцільно. Це, як правило, викликає прагнення до "прихватизації" або до спрямування проекту на вирішення своїх вузьких інтересів.

Необхідною умовою для фінансування проектів повинно бути наявність спеціалістів і явно виражена спрямованість проекту на забезпечення потреб існуючих груп користувачів і наукових і освітніх організацій, а також готовність організацій до спільного вкладення коштів і ресурсів (беручи за розрахункову оцінку вартість одного робочого місця -10-15K$, а одного спеціаліста - 1.5K$ в рік).

Необхідно також застосовувати конкурсний відбір проектів і забезпечувати succession програм і проектів. Відкидання цього компоненту може призвести до спроб знехтувати набутий досвід в інших проектах для самоствердження даного проекту. Така ситуація стає реальною в умовах дуже швидких змін активних технологій і поколінь, що зараз переживає наше суспільство.

Бажана також кореляція з відповідними державними програмами.
 

7.4. Напрямки інвестицій для комерціних і приватних організацій в галузі комп`ютерних комунікацій

Для більш повного розуміння існуючих тенденцій і рушійних сил в галузі комп`ютерних комунікацій доцільно вказати на перспективні напрямки розвитку і інвестицій в створення мереж комерційних (некомунікаційних) фірм і організацій:

• Створення своїх корпоративних мереж для забезпечення обміну інформацією всередині фірм
• Створення інформаційних серверів (WWW, Gopher, BBS) для зв`язку з своїми користувачами і замовниками

• Прагнення багатьох комп`ютерних, комунікаційних або інформаційних фірм до комплексного входження на ринок комунікаційних інформаційних послуг.