Юрій Демченко
demch@cad.ntu-kpi.kiev.ua

May 1998, Kiev
 

I. Аналіз
1. Розвиток наукових і освітніх комп?ютерних мереж в світі
1.1. Сучасний стан розвитку Інтернет і реорганізація технічної і адміністративної системи його менеджменту
1.2. Програма NGI (New Generation Internet) розвитку наукових і освітніх мереж в США на період з 1998 по 2002 роки
1.3. 5-та Європейська Рамочна Програма розвитку перспективних технологій
1.4. Пріоритетні напрямки розвитку наукових і освітніх мереж в діяльності Транс-Європейської асоціації наукових і освітніх мереж TERENA (Trans-European Education and Research netwoking Association)
1.5. Впровадження нових мережевих ІТ в освіту і створення університетських мереж
1.6. Можливості для України в участі в міжнародних програмах
2. Розвиток Інтернет в Україні
II. Рекомендації Пріоритетні напрямки Програми МФВ сприяння розвитку мережі Інтернет в Україні. Рекомендації і пропозиції для обговорення.Додаток 1. 5-я Европейская Программа развития научных исследований и технологий на 1998-2002 годы

I. Аналіз

1. Розвиток наукових і освітніх комп?ютерних мереж в світі

1.1. Сучасний стан розвитку Інтернет і реорганізація технічної і адміністративної системи його менеджменту

США пройшли етап початкового розвитку Інтернет і створення мережевої інфраструктури, який потребував державної підтримки, і зараз передають функції підтримки і розвитку мережевої інфраструктури Інтернет безприбутковим недержавним компаніям.

Державне фінансування розвитку мережевих комунікаційних технологій потрібне було для координації зусиль різних розробників і фірм, щоб створити прийнятні для державного і міжнародного рівня стандарти і технології. Після створення таких технологій розвиток мереж в умовах ринкової економіки може виконуватись на комерційній основі і не потребує базової державної підтримки.

Головним питанням тут є функціонування Центрального Регістру зареєстрованих імен і номерів, що використовуються в мережевих протоколах і комунікаціях, який до цього часу підтримувався компанією Network Solution, Inc. (NSI) і фінансувався з державного бюджету США. З 30 вересня всі функції по підтримці такого Регістру будуть повністю передані новій подібній організації, яка буде мати статус міжнародної. Участь в формування принципів стіорення такої організації проходить з участю всіх зацікавлених сторін, включаючи Європейські мережеві організації - RIPE, TERENA.

Інтернет став середовищем функціонування електронної економіки нового типу. Технічні можливості сучасного Інтернет, що дозволяють мати доступ до глобальної мережі Інтернет в повному обсязі в довільній точці планети і цілодобово, є достатні для функціонування глобальної Електронної Комерції. В звязку з чим вимоги до надійності функціонування мережевої інфраструктури значно зростають.

Водночас зростає значення змістовної частини Інтернет: інформаційні ресурси, довідкові системи, пошукові системи, інформаційні директорії, - які мають властивість приваблювати користувачів мережі як потенційних покупців до певних джерел інформації. Інформаційні ресурси є основою для віртуального ?заселення? глобального інформаційного простору.

Глобальний характер Інтернет і інтернаціональність інформаційних ресурсів вимагає більшої уваги до так званої інтернаціоналізації Інтернет, яка полягає як в підтримці національних мов і культурних середовищ, так і в можливості роботи технічних засобів Інтернет з багатьма мовами і перетворенні представлення змістовної частини (переклад, перекодування, тощо) в залежності від переваг користувача.

1.2. Програма NGI (New Generation Internet) розвитку наукових і освітніх мереж в США на період з 1998 по 2002 роки

Після успішної реалізації програми DARPA і Національної Наукової Фондації (NSF - National Science Foundation) створення наукових і університетських мереж в США в 1987-1994 роках, що фактично привели до створення сучасного Інтернет. Адміністрація США запропонувала нову програму подальшого розвитку технологій Інтернет і створення Інтернет нової генерації NGI (New Generation Internet).

Головною метою програми NGI є подальший розвиток базових технологій і інфраструктури Інтернет. Визначаються три основні цілі:

1. Покращення і розширення дослідженнь, створення і експериментальне впровадження наступного покоління мережевих технологій з метою розширення функціональності і покращення продуктивності Інтернет
2. Створити експериментальий полігон для підтримки мережевих досліджень і демонстрації нових мережевих технологій, що забезпечує роботу між кінцевими пунктами мережі. Цей полігон зєднає більше 100 вузлів (сайтів) NGI - університетів, дослідних інститутів і других партнерів програми, - на швидкості не менше, ніж в 100 разів більшій від звичайних сучасних швидкостей в Інтернет, а такожзєднає близько 10 сайтів на швидкості в 1000 разів більшій.
3. Розробка і демонстрація революційних застосувань, які відповідають національним пріоритетам і цілям і базуються на досягеннях перших двох пунктів.

Однією з цілей програми NGI є також сприяння співпраці і координації зусиль і інвестицій серед освітніх, наукових, державних і приватних організацій в розвитку нових технологій.

Організації і відомства, що прийматимуть участь в програмі: DARPA, DOE, NASA, NSF, NIST, National Library of Medicine (NLM).

Річний обєм фінансуівання складатиме більше 100 мільйонів дол. США.

Програма безпосередньо підпорядковується Раді з питань науки і технологій при Президентові США.

Аналогічної програми в Європі немає. Окремі пріоритетні напрямки розвитку НОКМ викладені в 5-й Рамочній Програмі ЄС розвитку перспективних технологій.
 

1.3. 5-та Європейська Рамочна Програма розвитку перспективних технологій

Глобальний характер Інтернет дає можливість вільного доступу до відповідних технологій і інфраструктури для різних країн і фірм в рамках програми створення Глобальної Інформаційної Інфраструктури (ГІІ), що проголошена 7-ма провідними країнами світу.

Європейський еквівалент такої програми реалізується в формі 5-ої Рамочної Програми розвитку перспективних технологій, що буде визначати розвиток наукових мереж на 1998- 2002 роки.

Главными задачами 5-й программы является обеспечение устойчивого развития Европейской экономики, построения основ Информационного общества в Европе, улучшение жизни людей и защита экологической системы. Ряд программ, называемых "горизонтальными", направлены на развитие сотрудничества в области перспективных технологий как между Европейскими странами, так и со странами Восточной Европы и СНГ, вовлечение в развитие технологий Информационного общества малых предприятий.

Данная 5-я программа в большей степени, чем предыдущие, ориентирована на обмен технологиями и отражает происшедшие изменения в Европейском Сообществе от индустриального и технологического общества и производства к Информационному обществу, основанному на знаниях.

Основными направлениями программы создания элементов дружественного ИО являются:

• Системы и сервисы для пользователей
• Новые методы организации труда и электронная коммерция
• Мультимедиа содержание и средства
• Инфраструктура и новые технологии

Глобальный характер ИО делает широкое сотрудничество и кооперацию необходимым условием успешного развития и реализации национальный и Европейских программ. Приоритеты и задачи в области широкого сотрудничества ЕС в области научных исследований и технологий рассмотрены в рамках "горизонтальных" программ.

"Горизонтальные" программы 5-й Европейской программы направлены на развитие широкого сотрудничества в области новых технологий и включают следующие:

• Развитие и поддержка сотрудничества со странами Центральной и Восточной Европы и со странами СНГ
• Участие малых предприятий во внедрении новых технологий
• Увеличение человеческого потенциала ЕС

Большие возможности для Украины и украинских фирм предоставляет первая "горизонтальная" программа, которая одной из задач ставит сотудничество со странами СНГ с целье увеличения конкурентоспособности Европейского сообщества в области современных технологий. Причем такое сотрудничество открыто для всех направлений, включая программу Евроатома, если оно соответствует приоритетам и интересам ЕС.

Сотрудничество со странами СНГ рассматривается как возможность для этих стран эффективно решать экономические и социальные вопросы. Конкретные проблемы, которые предполагается решить в ходе научного сотрудничества и обмена опытом:

• Структурные проблемы переходного периода на региональном уровне, включающие в первую очередь, влияние используемых технологий в энергетике и промышленности на окружающую среду.

• Сохранение научного потенциала стран СНГ и его взаимодействие с Европейским научным сообществом, в первую очередь, в области физики, математики, биологии, социальных наук и технологий информационного общества. Здесь предполагается широкая образовательная программа, которая должна позволить молодым исследователям и ученым из стран не-членов ЕС и, конкретно, из стран СНГ принимать участие в Европейсикх научных программах и повышать свою квалификацию, а также сделать возможный вклад в эти исследования.

До складу TERENA входять 48 національних НОКМ, серед яких і Українська наукова і освітня мережаUARNet, з центром у Львові (представник О.Сабан).

TERENA коjрдинує розвиток наукових і освітніх мереж в Європі і представляє інтереси НОКМ в Європейському Співтоваристві.

Гловні напрямки діяльності TERENAИна 1998 рік

• Активізації роботи по розповсюдженню перспектиних мережевих технологій серед членів асоціації
• Створення конструктивнх відносин з КЄС з метою активної участі в розбудові Європейської мережевої інфраструктури
• Розширення міжконтинентальних контактів в інтересах Європейської мережевої спільноти
• Представлення задач і активності TERENA на конференціях, нарадах, тощо
• Забезпечння інформаційних і консультативних сервісів для членів асоціації
• Організація тренінгу з мережевих технологій
• Створення нових сервісів для користувачів наукових і освітніх мереж

В рамках TERENA діють такі робочі групи

WG-ISUS - Information Services and User Support Group
WG-i18n - WG on internationalisation in Internet
WG-MSG - WG on Mail and Messaging
WG-SEC - WG on Security Technology
WG-NMA - Network Multimedia Applications
WG-QMN - Quality Management of Networks

TF-CHACHE - ТГ по координації створення і роботи Європейського кеш, що використовується для оптимізації тран-атлантичного мережевого трафіку в Європі
TF-CHIC - ТГ для реалізації проекту створення бази даних і індексування інформаційних ресурсів в Європі
TF-ETINU - ТГ, що працює в координації з відповідною технічною групою IETF, і спрямована на підтримку користувачів мережі
TF-TOOLDOC - технічна група, створена в рамках проекту Evaluation and Recommendation of User Support Toolkits, спрямованого на розробку рекомендацій для користувачів мережі Інтернет
TF-ETM - ТГ, що займається питаннями моделювання і аналізу мережевого трафіку в Європі

CHOC - проект, спрямований на створення ієрархічногої обєктного кеш
CHIC - проект, який присвячений розробці технології розподіленого індексування мережевих ресурсів
ETINU - проект, спрямований на підтримку користувачів мережі Інтернет
DEVICE - Existing Surveys and reports on Desktop Video Conferencing.
Проект спрямований на огляд сучасних засобів для персональних відеоконференцій.
ML MUA - проект, спрямований на тестування багатомовної підтримки в поштових агентах (керівник - Демченко Ю.).

EuroCERT - The European Security Incident Information Center.
Проект спрямований на створення центру реєстрації випадків порушення компютерної безпеки, що є необхідним елементом надійного функціонування мережі.

INSGHT - Information Systems Integration using Global Hypermedia Technology.
Проект спрямований на інтеграцію інформаційних ресурсів в Європі з спеціальним наголосом на участь країн Центральної і Східної Європи.

1.5. Впровадження нових мережевих ІТ в освіту і створення університетських мереж

Згідно доповідей ЮНЕСКО ?Освіта XXI століття? в інформаційному суспільстві освіта стає прихованим скарбом (Learning: The Treasure Within, 1996), який сам по собі забезпечує розвиток нового суспільства.

ГІІ і Інтернет, фактично, виключають фактор відстаней і локалізації знаннь і інформаційних ресурсів, а також дають потужний інструмент для одержання знань. Освіта повинна базуватись на широкому використання мережевих ІТ в учбовому процесі, змінюючи роль викладача, як єдиного джерела знань.

Недостатня увага до реорганізації освіти може привести до втрати провідної ролі національного фактору в навчанні. Доступ до знань через Інтернет може створити альтернативну неконтролювану лінію формування національного світогляду і орієнтації.

З розвитком НІІ маже статись так, що в світі сформуються два типи суспільств - динамічні і нединамічні в залежності від їх можливостей до доступу і використання нових інформаційних технологій. Причому динамічне віртуальне суспільство може бути не прив`язане до територіального розташування суб`єктів, що призведе до вилучення з суспільної активності провідних інтелектуальних ресурсів (кадрів) України.
 

1.6. Можливості для України в участі в міжнародних програмах

Україна має можливість проскочити один з самих дорогих (для держави) етапів створення Національної Інформаційної Інфраструктури (НІІ) - розвиток технологій і експериментальне впровадження інфраструктури.

Згідно концепції ГІІ Україна може одержати вільний доступ до відповідних мережевих інформаційних технологій. Основою для впровадження таких технологій повинно бути створення комунікаційної і інформаційної інфраструктури, інтегрованої в ГІІ.

Задача створення сучасної комунікаційної інфраструктури в Україні реалізується успішно завдяки цільовому інтересу зарубіжних телекомунікаційних компаній в використанні України як транзитного вузла території для Транс-Євразійських телекомунікацій. Існуюча вже зараз інфраструктура SDH/ATM складає надійну базу для розвитку інфраструктури Інтернет і інформаційних сервісів. Головною проблемою тут є низька платіжна спроможність украєнських організацій.

Тому основою нової концепції розвитку наукових мереж і НІІ в Україні повинно бути врахування нової політики розвитку ГІІ в світі:

1. Розвиток НІІ за рахунок держави або цільових кредитів комунікаційними фірмами

Формування державного замовлення на створення інфраструктури наукових і освітніх мереж.
2. Впровадження сучасних комунікаційних технологій в Україні в пріоритетних напрямках міжнародних програм і забезпечення коштів для участі України в таких програмах
3. Зосередження коштів і зусиль наукових організацій і колективів на впровадженні нових інформаційних і (телематичних) телекомунікаційних послуг
4. Створення національних інформаційних ресурсів
5. Широке впровадження нових мережевих інформаційних технологій в освіті і створення університетських мереж.

Характерною рисою розвитку Інтрнет в Україні є переважна роль комерційних провайдерів Інтернет і дуже мало роль некомерційних та наукових і освітніх мереж в розвитку Інтернет.

Така ситуація може пояснюватись багаторічною відсутністю бюджетного фінансування на ці потреби як зі сторони Державного комітету з питань науки і технологій, так і зі сторони Міносвіти.

Мережева інфраструктура Інтернет в Україні в основному сформована крупними провайдерами Інтернет: Глобал Юкрейн, Інфоком, Укртелеком, Лакінет, Релком-Україна.

В таблиці наведені даня по кількості хостів, підключених до Інтернет для України і Росії
 

Period	SOA	COUNTED	DUPL	REAL	CHANGE	CHANGE, % (Ukraine)	CHANGE, % (Russia)
January 1997	313	8509	1599	6910	333	4,8%
RU	2409	48428	3628	44800	3455		7,7%
February 1997	346	8583	1437	7146	236	3,3%
RU	2978	53883	3960	49923	5123		10,3%
March 1997	387	9665	2387	7278	132	1,8%
RU	3055	54697	4399	50298	375		0,7%
April 1997	469	11734	2839	8895	1617	18,2%
RU	4321	72210	6552	65658	15360		23,4%
May 1997	487	13073	2793	10280	1385	13,5%
RU	4782	79028	7818	71210	5552		7,8%
June 1997	505	12849	2574	10275	-5	0,0%
RU	5169	83634	8293	75341	4131		5,5%
July 1997	574	14955	3500	11455	1180	10,3%
RU	4657	73629	6536	67093	-8248		-12,3%
August 1997	576	14954	3279	11675	220	1,9%
RU	4816	90007	10228	79779	12686		15,9%
September 1997	584	14554	3359	11195	-480	-4,3%
RU	6394	1022962	11520	91442	11663		12,8%
October 1997	712	18215	4328	13887	2692	19,4%
RU	6706	1033839	10687	93152	9139		9,8%
November 1997	706	17805	4595	13210	-677	-5,1%
RU	7282	112092	12305	99787	6635		6,6%
December 1997	771	18738	4742	13996	786	5,6%
RU	8079	122625	14035	108590	8803		8,1%
January 1998	848	20533	5116	15417	1421	9,2%
RU	6921	123954	13969	109985	18888		17,2%
February 1998	896	21651	5576	16075	658	4,1%
RU	9912	137295	15719	121576	11591		9,5%
March 1998	995	22944	6070	16874	799	4,7%
RU	10484	140467	17323	123144	1568		1,3%

Fig. 1. Зростання кількості хостів в українському Інтернет за останні 15 місяців (Source: RIPE Database)
 
 

Найбільші українські ІСП і їх канали доступу до Інтернет
 

Internet Service Provider	Connectivity	Connectivity provider	Internal Links in Ukraine
JV Global Ukraine http://www.gu.net/ AS5415	1 Mbps (Satellite)	Digex Ltd., USA	> 30 local ISPs
	2 Mbps	MCI, USA  (via UkrTelecom)
	1 Mbps	TeleGlobe  (via JV InfoCom)
JV InfoCom http://www.ukrpack.net/ AS6846	2 Mbps (Satellite)	TeleGlobe, Canada	UkrPack X.25/Frame Relay Network
			> 20 local ISPs
Lucky Net Ltd. http://www.lucky.net/ AS3254	2 Mbps (Satellite)	Deutsche Telekom	> 20 local ISPs
	512 Kbps (Satellite)	Demos Ltd.	LuckyNet Israel (Israel)
	256 Kbps	JV InfoCom
Relcom-Ukraine http://www.relc.com/ AS3252	512 Kbps	JV InfoCom	> 15 local ISPs
	64 Kbps	UkrTelecom
UkrTelecom http://www.ukrtel.net/ AS6849	2 Mbps	UUNET, London	>10 local ISPs
	2 Mbps	MCI, USA

 

Кілька інших зовнішніх каналів мають регіональні некомерційні провайдери

II. Рекомендації

Пріоритетні напрямки Програми МФВ сприяння розвитку мережі Інтернет в Україні.
Рекомендації і пропозиції для обговорення.

1. Надання зовнішнього каналу доступу до Інтернет

Цей напрямок традиційно є важливим і пріоритетним, але найбільшою проблкмою є те, за останній значно збільшились потреби в ширині кналу для доступ організацій за рахунок збільшення корисних ресурсів в Інтернет і розвитком кампусних мереж і корпоративних інтранет.

2. Розвиток інформаційного наповнення Інтернет в Україні по тематиці історичних і культурних цінностей.

Весь Захід зараз дивиться на світ через Інтернет (зокрема WWW), тому відсутність України в цьому віртуальному просторі рівнозначний відсутності України в уяві світової громадськості. Необхідність створення такої інформації безпосередньо в Україні також підтверджується наявністю багатьох ініціативних спроб імігрантів і зарубіжниж українців створити такі джерела інформації в Інтернет закордоном на своїй обмеженій факторгафічній і соціально- демографічнй базі.

Робота в цьому напрямку в Україні за підтримкою МФВ може бути зустрінута в світі дуже позитивно. Це та програма, яка може поставити МФВ в центр громадської уваги і суспільного признання.

Такі проекти знайдуть підтримку місцевих сервіс-провайдерів Інтернет. Таке співробітництво, за умови наданням провайдером доступу до Інтернет для одержувачів грантів, може бути для Фонду дуже вигідним.

Створення інформаційного наповнення бути служити базою для більш успішної інформатизації шкільної і вищої освіти.

3. Підтримка впровадження Інтернет в освіту, в першу черг, в університетському середовищі.

Це, мабуть, найбільш широкий і багатогранний напрямок підтримки розвитку Інтернет.

Використання університетської моделі розвитку Інтернет, що полягає в наданні вільного доступу до Інтернет в університетському середовищі, сприяє створенню локалізованих продуктів і інформаційних ресурсів Інтернет, що потім вільно розповсюджуються в усьому суспільстві.

Зараз, коли університетське середовище (студенти і викладачі) усвідомлюють необхідність впровадження Інтернет і нових найсучасніших технологій і роблять це ініціативно в міру доступних ресурсів, фінансування цього напрямку бути мати надзвичайно сильний ефект для подальшого розвитку Інтернет в Україні.
 

4. Тренінг користувачів різного рівня і, в основному, з метою залучення до розробки інформаційних ресурсів Інтернет широкого кола спеціалістів.

Створення і підтримка функціонування тренінгових центрів - канали, доступ до Інтернет, витратні матеріали, видавничі послуги).

5. Тренінг за кордоном для технічних спеціалістів, адмінстраторів мереж, участь в міжнародних школах з мережевих технологій Інтернет.

Для країн Східної Європи організується 3-4 школи або тренінги. МВФ міг би взяти участь в проведенні міроприємств.

6. Видання книг з тематики Інтернет і мережевих інформаціних технологій, UNIX, що повинні служити підручниками і учбовими посібниками і не можуть бути видані комерціним шляхом.

До таких книжок відносяться, книжки, що орієнтовані на вузькі кола студентів, школи, що повинні мати комп`ютерну базу, або просто книжки більш глибокого технічного рівня, каталог ресурсів Інтернет в Україні. Такі книжки можуть супроводжуватись електронним варіанотм книги, що може також бути доступна по Інтернет.

Найбільш актуальні назви

1. Інтернет для вчителів
2. Інтернет для викладачів
3. Менеджмент інформаційних сервісів Інтернет
4. Весь світ через WWW (каталог інформаційни ресурсів Інтернет і WWW)
5. Авторські засоби HTML

8. Створення пунктів вільного доступу до Інтернет в публічних і університетських бібліотеках з створенням в цих центрах проміжного архіву інформації об`ємом до 2-9 Гбайт за допомогою технології кеш для забезпечення скорішого доступу до інформації частого вжитку.

В крупних містах може бути можливість створення свого регіонального кеш-архіву. Такий підхід зараз розробля.ється навіть в Європейському масштабі.

Структура фінансування

• канал доступу до Інтернет
• модеми
• сервер з кеш 2-9 Гбайт
• 4-10 терміналів

Об`єм фінансування 10-15 студ. * 70 USD *12 міс. = 8,000 - 14,000 USD

10. Індивідуальні гранти для спеціалістів, що проводять наукові дослідження з питань Інтернет або розвитку Відкритого інформаційного суспільства.

Індивідуальні гранти можуть включати стипендії, участь в конференціях, стажування за кордоном, відрядження для проведення навчальної роботи в регіонах.

Об`єм фінансування 3-4 гранта * 8-15,000 USD

Юрий Демченко
demch@cad.ntu-kpi.kiev.ua

14 января этого года Комиссия Европейского Сообщества одобрила проект 5-й Европейской Программы развития научных исследований и технологий на 1998-2002 годы, которая будет представлена на рассмотрение Европейского Парламента.

Главными задачами 5-й программы является обеспечение устойчивого развития Европейской экономики, построения основ Информационного общества в Европе, улучшение жизни людей и защита экологической системы. Ряд программ, называемых ?горизонтальными?, направлены на развитие сотрудничества в области перспективных технологий как между Европейскими странами, так и со странами Восточной Европы и СНГ, вовлечение в развитие технологий Информационного общества малых предприятий.

Данная 5-я программа в большей степени, чем предыдущие, ориентирована на обмен технологиями и отражает происшедшие изменения в Европейском Сообществе от индустриального и технологического общества и производства к Информационному обществу, основаному на знаниях.

Основными направлениями программы создания элементов дружественного ИО являются:

• Системы и сервисы для пользователей
• Новые методы организации труда и электронная коммерция
• Мультимедиа содержание и средства
• Инфраструктура и новые технологии

Три главные направления развития в этой области сформулированы в программе:

• Создание гибких, мобильных и удаленных методов работы и соответствующих средств.
• Создание систем управления информационными ресурсами и средствами для производителей, поставщиков и потребителей.
• Повышение безопасности информации как для корпоративных пользователей, так и для потребителей

Важным элементом технологий информационного общества является содержательная часть глобального информационного пространства, а также средства создания, распространения и доступа к информационным ресурсам. Основные направления развития в этой области включают:

• Разработку средств электронных публикаций для цифрового представления культурного наследия и информационного наполнения сети.
• Разработку и внедрение эффективных технологий для улучшения образования и тренинга, предоставляющие возможности и формирующие мотивации для непрерывного обучения и инноваций.
• Развитие информационных технологий и сервисов, использующих естественный разговорный язык, и их использование для создания многоязыковой информационной среды в Европе.
• Улучшение средств для поиска, селекции, доступа и обработки информации, которые должны предоставить индивидуумам средства повышения эффективности их работы в информационно насыщенном мире.

• Перспективные технологии обработки информации, сетевые и коммуникационные технологии
• Средства и технологии разработки программного обеспечения, систем и приложений, направленные на повышение эффективности инженерного труда
• Средства мобильных и персональных коммуникаций, интегрированные в общую коммуникационную систему
• Средства визуализации и симуляции и мультисенсорные интерфейсы
• Многофункциональные, но дружественные периферийные системы и микросистемы
• Средства разработки, новые материалы, оборудование и средства контроля для микроэлектроники, являющейся основным компонентом современных ИТ.

Глобальный характер ИО делает широкое сотрудничество и кооперацию необходимым условием успешного развитеи и реализации национальный и Европейских программ. Приоритеты и задачи в области широкого сотрудничества ЕС в области научных исследований и технологий рассмотрены в рамках "горизонтальных" программ.

"Горизонтальные" программы 5-й Европейской программы направлен? на развитие широкого сотрудничества в области новых технологий и включают следующие:

• Развитие и поддержка сотрудничества со странами Центральной и Восточной Европы и со странами СНГ
• Участие малых предприятий во внедрении новых технологий
• Увеличение человеческого потенциала ЕС

В рамках третьей ?горизонтальной? программы, ориентированной на повышение потенциала человеческого фактора в ЕС, предполагается множество акций, направленных на развитие инфраструктуры научно- исследовательских организаций, подготовку научных кадров, тренинг в области новых технологий, проведение конференций система грантов в области науки и промышленности имени Марии Кюри, а также проведение исследований в области социальных и структурных преобразований новой формации Информационного общества.

Большие возможности для Украины и украинских фирм предоставляет первая "горизонтальная" программа, которая одной из задач ставит сотудничество со странами СНГ с целье увеличения конкурентоспособности Европейского сообщества в области современных технологий. Причем такое сотрудничество открыто для всех направлений, включая программу Евроатома, если оно соответствует приоритетам и интересам ЕС.

Сотрудничество со странами СНГ рассматривается как возможность для этих стран эффективно решать экономические и социальные вопросы. Конкретные проблемы, которые предполагается решить в ходе научного сотрудничества и обмена опытом:

• Структурные проблемы переходного периода на региональном уровне, включающие в первую очередь, влияние используемых технологий в энергетике и промышленности на окружающую среду.

• Сохранение научного потенциала стран СНГ и его взаимодействие с Европейским научным сообществом, в первую очередь, в области физики, математики, биологии, социальных наук и технологий информационного общества. Здесь предполагается широкая образовательная программа, которая должна позволить молодым исследователям и ученым из стран не-членов ЕС и, конкретно, изстран СНГ принимать участие в Европейсикх научных программах и повышать свою квалификацию, а также сделать возможный вклад в эти исследования.

Справочная страница по 5-й Европейской Программе развития научных исследований и технологий на 1998-2002 годы находится по адресу http://www.cordis.lu/fifth/src/533en1.htm.

Дополнительную справочную информацию о программах развития Информационного общества можно найти по адресу http://park.kiev.ua/gis/.